От якби всім рекордам їхні славнії дать імена!»

Якщо оцінити цьогорічні фінальні змагання «Найспортивнїше село Золотоніщини» одним словом, то вони були – просто чудові!



Пальму першості у тому, що знавці характеризують їх саме так, слід віддати; перш за все, організаторам цього спортивного дійства і працівникам стадіону «Колос». Створити на такій великій території ділову і у той же час затишну атмосферу, непросто. Серед нововведень: щойно зроблений сектор для дартсу, перенесення змагань зі штовхання гир, перетягування каната і армрестлінгу у нове, зручне місце, де не пече сонце, а міні-футбольних баталій – на основне поле стадіону, на травичку, а не голий асфальт. Усі сектори були огороджені стрічками, щоб вболівальники не підходили «впритул» до спортсменів і не заважали змагатися. Усе було продумане до дрібниць: і торгові точки, і чергування швидкої допомоги, і озвучення свята, і великий транспарант з написом «Палкий привіт учасникам змагань». Окремо треба сказати про нагороди. Вперше в історії ігор, про які йдеться, були виготовлені красиві кубки і золоті, срібні та бронзові медалі за перемоги саме у «Найспортивнішому селі Золотоніщини». Свій внесок у естетичне оформлення змагань внесла і весняна природа, прикрасивши стадіон зеленню і блакиттю неба. Хоч глядачами і вболівальниками стали (як і зазвичай) самі члени команд, стадіон, завдяки компактному розташуванню секторів, здавався заповненим.

Урочиста частина традиційно включала в себе святкову ходу спортивної колони, привітання голови оргкомітету «найспортивніших», заступника голови районної ради Віктора Скидана, підняття прапора України, нагородження голів сіл, які вийшли у фінал, почесними грамотами районної ради та ін. На заключному старті виструнчилися 10 команд-учасниць. Як і щороку, передбачити остаточний результат було неможливо – більша частина команд-фіналісток претендувала на перемогу, останню крапку повинен був поставити футбол, тож інтрига зберігалася до кінця змагань. А вони вийшли – ну дуже вже цікавими! І хіба могло бути інакше, коли свою майстерність демонстрували кращі з кращих, ветерани «Найспортивнішого села», серед яких більшість молоді. Скрізь можна було побачити знайомі обличчя, дружні посмішки і обійми – золота еліта спортивної Золотоніщини, її окраса і надія – вийшла на старт! А вболівальники! Таких годі шукати десь іще, адже кожна з невеликих груп підтримувала свою рідну команду.

І ось заключне шикування. Оголошуються результати. УВАГА! СЛУХАЙТЕ І ЧИТАЙТЕ, РАЙОННІ ЛЮБИТЕЛІ СПОРТУ, ДИВУЙТЕСЯ І ЗАХОПЛЮЙТЕСЯ ЗНОВУ І ЗНОВУ, БО Є КИМ: УП’ЯТЕ ПЕРЕМОЖЦЕМ НАЙСПОРТИВНІШИХ ПЕРЕГОНІВ СТАЛА СЛАВНА КОМАНДА ВОЗНЕСЕНСЬКОГО-ПАЛЬМІРИ!!! І це після того, як у зональних змаганнях вона була другою і за кількістю балів набагато відстала від маленької спортивної Кривоносівки насилу утовпившись до фіналу, чим дуже засмутила і спантеличила своїх вболівальників. Турнірна таблиця цьогорічних «найспортивніших» має такий вигляд: Вознесенське-Пальміра (539 очок), Драбівці (502), Гладківщина (496), Шабельники (478), Криво-носівка (466), Кропивна (465), Гельмязів (452), Софіївка (424), Коробівка (420), Антипівка (377). Як бачимо, «найспортивніший» бал у нашому районі правлять, здебільшого, невеликі села і це вже закономірність. Команди-переможниці були нагороджені кубками, медалями, спортивними формами, переможці змагань в особистих заліках і команди – володарі перших місць у міні-футболі і перетягуванні каната – грошовими преміями. Усі кращі спортсмени фінальних ігор отримали грамоти районної ради.

Які тільки класні ці заключні, весняні, найспортивніші змагання! Справжнє свято районного спорту, який вперто не здає позицій і примудряється не тільки триматися на плаву у наш нелегкий час, а ще й дивує своїх прихильників новими досягненнями.

Марина БІЛЕЦЬКА.

«Вісник Золотоніщини», 28 травня 2010 р.

 

Погода