Львівські науковці відчули на Золотоніщині козацький дух


З 22 червня по 6 липня у Золотоніському районі працювала комплексна історико-етнографічна експедиція Інституту народознавства Національної Академії Наук України. Групу науковців зі Львова очолював Ярослав Тарас, напрямок досліджень – сакральна архітектура та харчування українців

Черкащини. Його колеги студіювали такі теми як народне мистецтво, традиційні уявлення і вірування українців про воду, народна релігійність, промисли і ремесла, традиційне бджільництво і рибальство, народна архітектура, символіка кольорів у світоглядно-обрядовій традиції українців та інші. Із членами експедиції спілкувалась і допомагала в складай маршруту історико-етнографічних досліджень нашого краю начальник відділу культури та туризму райдержадміністрації Валентина Ярош. Ми попросили її поділитися враженнями від співпраці з львівськими науковцями-народознавцями.

–           По-перше, сказати про цих одинадцятьох науковців зі Львова , що вони великі ентузіасти і фанати своєї справи, – буде замало. Це воістину одержимі люди. Спілкуватися з ними не просто приємно, а захоплююче. Легко знаходяться спільні інтереси і мимоволі виникає відвертість.

Експедиція оселилась у приміщенні Новодмитрівської школи і вдячна господарям закладу за гостинність. Допомогло в облаштуванні «тимчасової стоянки» керівництво оздоровчого табору «Чапаєвець». Велику частину побутових клопотів взяла на себе сільська голова Тетяна Говоркова. Сприяли у роботі істориків та етнографії керівники сільських рад усіх тих населених пунктів, де зупинялась експедиція, працівники культури і освіти. Великий пласт традиційної народної культури допомагали підняти у Новодмитрівці, Домантовому, Шабельниках, Бубнівській Слобідці, Гельмязові, Антипівці, Ковтунах і Мицалівці, Драбівцях, Сенківцях і Маркизівці, Богуславці, Кропивні, Деньгах і Хвильово-Сорочиному.

Наші гості були здивовані тим, що в Центральній Україні у архітектурі збереглося козацьке бароко, відчули, що дух славного українського лицарства і досі витає у наших краях. Вони вражені тим, що в закладах культури й освіти серйозно займаються народознавством, що діють сільські музеї або хоч куточки, у яких зберігаються оригінальні речі ХVIII-ХІХ століття, що всі ці раритети доступні для огляду. Високо оцінили рівень роботи сільського краєзнавчого музею у Домантовому.

Старший науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Євген Луньо був у захопленні від нашого фольклору У наших краях, як ніде, зберігся унікальний протяжний спів. Він слухав наші «Спадщину», «Калину», «Молодички молодії» і ще багатьох-багатьох людей, весь час затримував інших членів експедиції, записав більше трьохсот пісень, зізнався, що не сподівався почути такий спів і таке бережне ставлення до автентичного мелосу. Радив нашим фольклористам знайти спонсорів і записати пісні на диски.

Доктор історичних наук Раїса Захарчук-Чугай з приємністю зазначила, що на Золотоніщині збереглася традиційна для нашого краю вишивка, її зразки можна побачити не тільки у творах колишніх майстринь, а й у сучасних. Вона була у захваті від спілкування з керівником клубу «Вишиванка», що працює при районній бібліотеці, Лілією Губановою. Сподобались їй козацькі рушники цієї авторки, вона запросила Лілію Михайлівну приїхати з виставкою творчих робіт до Львова.

Спілкування з науковцями було пізнавальним, вони надавали корисні поради й рекомендації тим, хто хоче зберегти у первісному вигляді пам’ятки старовини, зокрема, у Драбівцях підказали адреси реставраторів, які могли б допомогти у відбудові Миколаївської церкви.

Гості подарували свої книги, надзвичайно цікаві дослідження традиційної народної культури. Видання, які вони презентували голові райдержадміністрації, Оксана Криницька передала у фонди центральної районної бібліотеки. Тепер кожен, хто цікавиться минулим свого народу, його світобаченням і традиціями, духовним світом і побутом, може ознайомитися з новою тематичною добіркою.

Записала Надія КОВАЛЕНКО.

«Вісник Золотоніщини», 9 липня 2010 р.

 

Погода