Із тисячі фронтовиків у строю залишилось тільки семеро

За 67 років, що збігли після закінчення Великої Вітчизняної, постаріли вже й наймолодші солдати. 9 травня на паради Перемоги виходять лише найміцніші, ті, хто не скорюється хворобам і літам. Про пережиту трагедію і колосальні втрати, про славу батьків і велич Перемоги говорить тепер покоління дітей війни. Як у Гельмязові готуються до Дня Перемоги і бережуть пам’ять про минуле — про це наше експрес-інтерв’ю із сільським головою Олександром Даньком.

— На жаль, та колона ветеранів, яка впродовж багатьох років виходила на урочистий мітинг біля сільського меморіалу, зазнала непоправних втрат. Із життя пішли вже не десятки — цілі сотні учасників бойових дій, тих, хто в окопах і на передовій вів бій за рідну землю, хто через град куль і осколків, через мінні поля йшов до Перемоги, хто не з чуток знав, що таке війна…

У 1941-1945-му понад 1500 гельмязівців піднялося на боротьбу з ворогом, 523 не повернулися до рідних домівок. Світлу пам’ять усіх загиблих ми свято шануємо, їхні імена викарбовано на меморіальних плитах, щоб через покоління й віки нащадки пам’ятали, хто подарував їм мир на планеті. Але минуло 67 років після війни — по-суті вже людське життя пройшло — і з тисячі фронтовиків, які повернулись у село, у строю залишилось тільки семеро… Тому наша сільська рада та бойовий авангард первинної ветеранської організації ініціюють новий етап увічнення подвигу дідів і батьків у Великій Вітчизняній війні. Ми вирішили зібрати і уточнити дані про всіх учасників бойових дій, які витримали велику бійню й пішли з життя вже в мирний час. Вони так само заслуговують на те, щоб їм вклонялися потомки. Плануємо занести їхні славні імена на меморіальну плиту — вона стане продовженням тієї скорботної книги, в яку вписано мартиролог жертв війни.

Записала Надія КОВАЛЕНКО

Вісник Золотоніщини», 4.05.2012

 

Погода