Цукрова галузь починає відроджуватися

Черкаська область має давні традиції цукроваріння. Майже 200 років тому, в 1824 році у селі Трощин Канівського повіту було побудовано перший в Україні цукровий завод. В 1843 році на Смілянщині в селі Ташлик було побудовано перший пісково-рафінадний завод в Російській імперії. За часів СРСР кожний десятий кілограм цукру був вироблений у Черкаській області.

Це були часи розквіту галузі. В 1976 році підприємствами Черкаської області було вироблено 524 тисячі тонн цукру-піску і 254 тисячі тонн цукру-рафінаду. В 2009 році на Черкащині було зварено лише 49,5 тисячі тонн «білого золота». Але вже у 2010 році цей показник збільшився втроє. А в 2011 році в області було вироблено близько 15% цукру від загальноукраїнської кількості.

Те, що ще три роки тому здавалося не можливим — сталося. Цукрова галузь в області почала потроху відновлювати свою роботу. Запрацювали заводи, із року в рік збільшуються посіви солодких коренів. Тільки в 2011 році кількість вирощених цукрових буряків збільшилася на 47,3%.

Це стало можливим завдяки тому, що за справу взялися справжні господарі, які поставили на меті відновити минулу славу цукроваріння Черкащини. Два роки тому член Ради асоціації «Укрцукор», Герой України Геннадій Бобов вперше пообіцяв: «Черкащина буде з цукром». Він дотримав свого слова. За цей період його командою було врятовано два цукрових заводи — в Тальному і Цибулеві, які простоювали вже не один рік, і обладнання яких от-от мали розпиляти на металобрухт київські бізнесмени-зайди. Герой України не тільки відновив виробництво, але й провів модернізацію об ладнання, вдихнув у заводи нове життя, створивши сотні робочих місць.

Такий підхід сьогодні нечасто зустрінеш в Україні. Заводи змінюють власників, не рідкість, коли їх продають на металобрухт. «Основна проблема цукрової галузі — це відсутність системності у її відродженні. Цукровими заводами часто-густо починають займатися сторонні люди, які хочуть отримати негайний зиск. Вони економлять на людях, не вкладають гроші в модернізацію, а за декілька років підприємство занепадає. Винятків небагато. Один з них каже голова експертної ради Інституту технологій цукроваріння Сергій Рогоженко.

Сам Герой України мріє про те, щоб відродити цукрову галузь не тільки в області, але й по всій Україні. «Я хочу вдихнути нове життя в цукроварні. Галузі потрібні нові технології та модернізація виробництва. Цукор з Черкаської області має бути доступним для всіх жителів України, а надлишок ми повинні експортувати. Завод — це не просто підприємство, це в першу чергу люди, соціальна інфраструктура. Мешканці Черкащини добре пам’ятають, як в 90-х знищували цукроварні. Як разом із підприємствами містечка і села втрачали майбутнє. Я хочу відновити не просто галузь. Я хочу відродити села Черкаської області: дати людям роботу, достойну заробітну плату, перспективу», — говорить Геннадій Бобов.

Сергій Веліжанський

«Вісник Золотоніщини», 16.03.2012 р.

Погода