Щоб вашого роду добавилось плоду, щоб мирні й щасливі були …

30 липня у Драбівцях вчетверте відбувся День села, яке святкувало свою 381-у річницю. Урочистості пройшли у сільському будинку культури. «Добридень всім, кого сюди стежина привела», — щирою усмішкою вітали земляків чарівні ведучі Оксана та Світлана Фурти. Дівчата давно вже вилетіли з батьківського гнізда, але щороку влітку приїздять у Драбівці, і завжди беруть активну участь у громадському життя села.

Перш ніж розпочати свято, драбівчани вшанували хвилиною мовчання односельців, які пішли з життя за рік, що минув: їх аж 17 осіб. Урочисто і ніжно линула залом мелодія пісні «Посіяла мати» у виконанні Богдана Присівка. Люди згадували Уляну Соколенко і Світлану Нечуйвітер, Єфросинію та Ольгу Гладких, Ганну та Марію Шарап і Андрія Галата, Ганну Понурко та Свдокію Мархоцьку, Ганну Баранник та Анастасію і Миколу Заруб, Ганну Пиріг і Мотрону Федину, Володимира та Марфу Мардрик і Анастасію Передерій.

Життя кожного з них — вже історія рідного села, третина якого — пенсіонери. Але подія, яка зібрала усіх в залі сільського будинку культури — приємна, тому сумні хвилини швидко змінила весела пісня та усмішки самодіяльних артистів. Гарні номери глядачам дарували солісти і вокальний колектив, співуча «Горлиця» та хор.

«Серед степів село моє чудове,

Тут на світанні запахи медові…»,

— линули зі сцени поетичні рядочки, уславляючи тих, хто дбає про сьогодення і майбутнє рідного краю ,тих, хто щодня вдихає п’янкий аромат степових квітів, хто щоранку вмивається цілющою росою драбівецької землі.

Сільський голова Олександр Герасименко говорив про козацьку історію поселення, перша згадка про яке датована 1630 роком. Заснували його втікачі, або ж як їх тоді називали — «драби». Нині тут проживає 1018 осіб. На жаль, люди у селі переважно старшого віку. За своєю кількістю вони переважають молодь, тому й вражає велика різниця між тими, хто відійшов у вічність та народився: 17 проти 7. Та є й позитивна тенденція — 2-3 роки тому перший показник був удвічі вищим, а другий, навпаки, значно меншим.

Село — мальовниче. Є у ньому все необхідне для комфортного життя: газ, вода, нормальні дороги, дивовижний старовинний храм, тому Олександр Валентинович сподівається, що з часом у Драбівцях житиме багато молоді, народжуватимуться красиві і щасливі діти.

Ведучі по черзі запрошували на сцену шанованих жителів села і дорогих гостей, народних умільців та ветеранів війни і праці. Працелюбні з діда-прадіда драбівчани з молоком і кров’ю матері всотали гіркий полиновий присмак хліба 1933-го року, тому під час свята віддали данину пам’яті й загиблим у голодне лихоліття.

Пекучим болем відгукується у серцях жителів села ще одна сторінка недавньої історії — аварія на Чорнобильській АЕС. Її ліквідовували мужні люди: Микола Волошин, Микола Гончар, Анатолій Павлюченко, Дмитро Макота та Іван Мірошниченко. Кожному з них присутні бажали наснаги і здоров’я, а вокальне тріо подарувало пісню «Виростеш ти, сину».

Сердечні вітання линули також на адресу старожилів, трудівників, які сіяли й орали, піднімали село у повоєнні часи. Славилися вони не лише своєї працею, а й піснею. Бувало, ще не видно машини з людьми, яка їде з поля, а вже чути їхню пісню.

«Бажаєм, щоб доля завжди усміхалась,

Щоб тільки добро у житті зустрічалось»,

— зичили артисти жіночкам із колишніх рільничих ланок. Гарні слова та ліричну народну пісню адресували вони також ветеранам , які багато років віддали тваринницькій галузі, механізаторам, водіям, усім тим, без кого не народжується хліб, не колосяться ниви, не зеленіють листом бурячні рядки. Зі святкової сцени відзначили ветеранів праці: Уляну Тісменко, Миколу Шарапу, Параску Грінько, Івана Пономаренка та Анатолія Баранника.

На території сільської ради нині діє ТОВ «Баришевська зернова компанія» на чолі з Миколою Гріньком. У цьому товаристві працює чимало драбівчан, а його керівництво — постійний спонсор у вирішенні багатьох питань життєдіяльності села. Небайдужі до проблем сьогодення Драбівець і приватні підприємці: Володимир та Анатолій Мархоцькі, Інна та Руслан Приймаки, Віктор Карелін та Віра Падалка. Усіх доброчинців жартівливо «освистав» лауреат конкурсів оригінального жанру Андрій Горобець та привітала словами Гоголя про українську пісню Віра Засенко, місцева поетеса — ще й організатор жіночого клубу «Ярославна», якому нині вже 10 років. Зал, де зустрічаються клубчанки, прикрашають чудові вишивки Ганни Соболь, Євдокії Соколенко і Ніни Вакули. Роботи цих майстринь демонструвалися не лише у рідному селі, а й на виставках у Черкасах та Києві. Не забули під час свята и про місцевих спортсменів — Івана Фурта та Андрія Ткаченка. Крім подарунків хлопці ( отримали ще й нагороду для душі — жартівливу пісню «Варенички» у виконанні хорового колективу.

Пишаються у Драбівцях своїми старійшинами — Федорою Федоренко, яка крокує життєвою стежиною вже 98 років та Улитою Гичкою і Олексієм Передерієм, Ганною Лоєнко та Марфою Мархоцькою, яким також вже більше, ніж по 90.

Найтепліші слова вдячності звучали на адресу працівників медичної установи та торгівлі, педагогів і культосвітян, працівників соціальної сфери та листонош, а ще — місцевого священика — настоятеля Свято-Троїцької церкви ієрея Віталія. Цікаво, що у липні він відзначив не лише свій День народження, а й десятиріччя рукопокладання у сан та п’ятиріччя прийняття ним Драбівецького приходу.

Гарні подарунки отримали батьки наймолодших жителів села і молодята, які нещодавно стали на весільного рушничка. З келихами шампанського вітали рідні золотих ювілярів: Тамару та Василя Фуртів і Ганну та Миколу Гладких. По троє і більше діток до 18 років мають у селі родини Інни Заруби, Михайла та Ірини Соколенків, Андрія та Ганни Скориків, матері-героїні Марії Нечепоренко, а також прийомна родина Назаренків. Для щасливих батьків і ювілярів Людмила Мархоцька заспівала пісню «Мамо, мамочко».

Мабуть, немає у наших краях (осель, де б так буяли квіти, як на ( подвір’ях драбівчанок Надії Передерій, Валентини Шаповал, Ганни Соболь, Людмили Мархоцької та Віри Омеляненко.

Щедрим даром кожному, хто завітав на сільське свято, були шматочки духмяних короваїв, випечених місцевими майстринями. Живіть і квітніть, Драбівці!

Любов Мініна

«Вісник Золотоніщини», 12.08. 2011 р.

Погода