Вітчизна у мене одна!

Ігор Вікторович Свінчук, якому в серпні виповнилося 57 років, — доброволець 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь», захищає суверенітет і незалежність України в районі Дебальцевого на Донбасі. Він народився у Донецьку, проживав у Маріуполі, працював у Москві. За спеціальністю -механік суден, донедавна був кримчанином. Пройшов Майдан. У лютому поблизу Маріїнського парку отримав кульове поранення.

Свінчук«Нормальне життя закінчилось, коли у Крим увійшли зелені чоловічки, — розповідає чоловік. — Я забрав сім’ю й перевіз її на материкову частину України. Спочатку нас гостинно прийняли в Білозір’ї неподалік Черкас, а згодом — у Мицалівці на Золотоніщині. Ставляться щиро й доброзичливо».

Ігор Вікторович каже, що його родина добре почувалась у Криму, він — гарний майстер, мав п’ять автівок. «Коли прийшли москалі, я сказав жінці своїй Любові, що не житиму під їхнім ярмом, може, й поневірятимусь, але не десь, — тільки в Україні. Вітчизна у мене одна!».

Своїм обов’язком він вважає захищати її. Тому наполегливо просився в зону бойових дій. Пройшов навчання і став воювати.

«Я навідник БМП. Хоч і нескромно, але скажу — один з найкращих. Пристрілював зброю іншим батальйонам. Сепаратистів на Сході уже немає. Проти нас стоять російські найманці та козаки. Ми їх здолаємо. Бо між нами велика різниця: вони прийшли до нас як загарбники, а ми стоїмо за рідну землю!» — Ігор Свінчук не має жодного сумніву в переможному фіналі цієї неоголошеної війни і в тому, що Крим буде українським. — Я кажу своєму синові, якому зараз три роки: «Слава Україні!», а він відповідає: «Героям слава!». Заради наших дітей ми й переможемо!».

 

Записала Надія КОВАЛЕНКО,

«Вісник Золотоніщини», 11.12.2014

 

P.S. У нашій школі відбулася зустріч з односельцем, який прибув із АТО в короткотривалу відпустку. Його змістовна розповідь залишиться пам’ятною для учнів та працівників закладу.

Погода