Мирний опір Насильству і неучасть у Брехні

Три роки влада гралася з вогнем, обмежуючи права громадян на свободу волевиявлення, згортаючи демократичні інституції і свободу слова. Але стиснута пружина неминуче мала розправитися і боляче вдарити.

Коли насильство вривається в мирне людське життя — його обличчя палає від самовпевненості, воно кричить: «Я — Насильство! Розійдись, мовчи — розчавлю!» Але Насильство швидко старіє, пройшло кілька місяців, воно вже не впевнене в собі, і, щоб втриматися, викликає собі в союзники Брехню. Бо Насильству нічим прикритися, крім брехні, а Брехня може триматися тільки насильством. Поклавши свою важку лапу на плече кожного громадянина, Насильство вимагало від нас «лише» покірності Брехні, щоденної участі в брехні — це було гарантією «спокійного життя».

Після ночі на 30-е листопада країна змінилася. Це була МЕЖА для Насильства. Українці показали себе Нацією, яка здатна ставити на місце Насильство і має імунітет проти Брехні.

На жаль, мирний протест, раз у раз наштовхуючись на «розумні поступки» та «конструктивні компроміси» у вигляді беркутівських кийків, гопників-тітушок, світло-шумових гранат, культа брандспойтів на 15-градусному морозі, перестав бути мирним. Насильство, що спровокувало народ на збройний опір вже послуговуючись Брехнею, кричить про «екстремізм» пенсіонерів, студенток у пуховичках та пересічних киян.

Страшно жити, для більшості страшно і неможливо брати участь у силовому протистоянні, але КОЖЕН має інший доступніший шлях на своєму робочому місці, у своєму населеному пункті, у власній країні: мирний опір Насильству і неучасть у брехні!

Кожен має вибрати : чи залишатися свідомим слугою Брехні, чи настала пора бути чесною людиною, гідною поваги своїх дітей і сучасників. І з цього дня він :

— Добровільно покине лави партій і громадських організацій, які словом чи ділом підтримують Насильство і Брехню;

— Не напише , не підпише чи не надрукує ніяким способом ні єдиної фрази, яка спотворює, на його думку, правду;

—   Не промовить ні усно, ні письмово жодної  «керівної» цитати з догоди, для страховки, для успіху своєї кар’єри, якщо не поділяє її;

—   Не дасть примусити себе йти на демонстрацію або мітинг, якщо це проти його бажання і волі; не візьме в руки, не підніме транспаранта, гасла, якого не поділяє повністю;

—   Не підійме руку, голосуючи за пропозицію, якій не співчуває щиро; не проголосує ні явно, ні таємно за особу, яку вважає негідною або сумнівною;

—  Не дасть загнати себе на збори , де очікується примусове, спотворене обговорення питання ;

—  Зараз же покине засідання, збори, як тільки почує від оратора брехню, ідеологічну дурницю або безсоромну пропаганду;

— Не підпишеться і не купить у роздріб таку газету або журнал, де інформація спотворюється , а факти приховуються .

Навіть цей шлях — найпомірніший з усіх шляхів опору буде нелегким. Насамперед, нелегким для тіла, але ми маємо зрозуміти, що він — останній шлях спасіння душі.

Олександр НАГАЄВСЬКИЙ, депутат районної ради

«Вісник Золотоніщини», 21.02.2014 р.

Примітка. Заява написана в зв’язку з великим переживанням за майбутню долю нашої країни,

перечитуючи Нобелівську лекцію Олександра Солженіцина,

Александр Солженицын. Нобелевская лекция по литературе, 1972

Погода