Перші керівники Черкащини та перші роки після утворення області

Відразу після підписання Указу про утворення області, розпочалась практична робота по його реалізації. Для вирішення організаційних питань по формуванню апарату управління щойно утвореною областю та налагодженню його роботи до провінційних Черкас прибула група працівників ЦК КПУ на чолі з Б.І. Вольтовським, який мав очолити майбутній обком партії і стати першим керівником області. Через двадцять років він, згадуючи січневі дні 1954 р. зазначав, що «старовинне одноповерхове містечко, в якому ще помітні були сліди війни, зустріло нас сніговими заметами і незвичною тишею: міського транспорту фактично не було. Комунальне господарство було слабо розвинуте… У селах ще можна було побачити землянки, невеликі приземкуваті хатки».

Не додавав прибулим організаторам області оптимізму і стан справ у сільському господарстві, що визначало тоді економіка району. На зборах партійного активу новоутвореної області, що відбулись на початку лютого в Черкасах, констатувалося, що в 1952 році врожай зернових становив лише 11,2 центнера з гектара (1940-14,7 ц), цукрових буряків – 160 ц, середньорічний надій молока від корови – 1582 літрів. Область мала тільки близько 7 корів на кожні 100 га сільськогосподарських угідь. На кожні 100 га припадало по 31 голові свиней. Державі було продано всього 306,4 тис. т зерна, а заготівлі м’яса в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь становили 21 ц, молока 61 ц. Схожим було становище а в промисловості. Чимало промислових підприємств не справлялося з виконанням виробничих завдань. Не вистачало сировини, будівельних матеріалів, транспортних засобів та електроенергії. Головним джерелами її вважалися Буцька і Корсунська гідроелектростанції, а також деякі теплові станції в містах і при заводах. У той час народне господарство області одержувало лише 178,6 млн кВт/год електроенергії на рік.

Виходячи з невтішного стану господарства області, делегати першої обласної партійної конференції, що відбулася 10-11 березня 1954 р., не тільки обрали склад комітету партії і його керівні органи, а й вирішували, яким шляхом розвиватиметься аграрний сектор Черкащини далі. За установленою в ті часи практикою усі завдання розглядались крізь призму виконання рішень чергових пленумів чи з’їздів Компартії. Не був винятком і порядок денний конференції, основними питаннями якого були завдання по виконанню постанов вересневого (1953 р) Пленуму ЦК КПРС «Про заходи подальшого розвитку сільського господарства СРСР» і березневого (1954 р.) Пленуму ЦК КПРС «Про збільшення зерна в країні та про освоєння цілинних та перелогових земель».

Щодо суто організаційно-партійних питань, то конференція сформувала керівні структури 22-тисячної на той час обласної організації КПУ і обрала бюро обкому. До його складу увійшли Б.І. Вольтовський, С.Ю. Радомський, М.Є. Малущенко, І.К. Лутак, О.М. Андрєєв, Є.М. Гольцев, І.І. Ємець, кандидатами в члени бюро були обрані В.Є. Фесенко, І.Х. Юнак [28, с. 8]. Першим секретарем одноголосно обрано Б.І. Вольтовського, другим – С.Ю. Родомського, секретарем – М.Є. Малущенка.

16 квітня, наступного місяця, на першій сесії обласної Ради депутатів трудящих було завершено формування і радянського апарату. Головою облвиконкому обрано І.К. Лутака, заступниками І.Х. Юнака, С.І. Якуніна, Ф.П. Бурденюка, Л.Л. Слісаренка, секретарем І.М. Семокова. [28, с. 8] Сесія затвердила також завідуючих відділами та начальників управлінь облвиконкому, утворила постійні комісії обласної Ради. Головою обласного суду став Б.І. Федерко.

Оглядаючи пройдений Черкащиною шлях у перші роки після утворення області, можна побачити, що саме в цей період склалися важливі передумови її подальшого розвитку в багатьох напрямках. Адміністративно-територіальна реформа 1954 р. в УРСР була цілком обґрунтована і виправдана, про що свідчать швидкі темпи розвитку народного господарства в другій половині 50-х рр. як у Київській, так і у Черкаській областях.

Разом з тим, зміни в адміністративно-територіальному поділі Черкащини у другій половині 50-х років не обмежились лише об’єднанням районів, що входили до складу Київської, Кіровоградської та Вінницької областей. «Забезпечення більш високих темпів розвитку всіх галузей економіки та культури», — мета, яку проголошувало радянське керівництво в офіційних документах, вимагало укрупнення районів та сільських рад, що й було здійснено у 1957-1959 рр.

(Із роботи Ярохович І. Ю., Черкаське територіальне відділення малої академії наук України, 2011 р.)

Погода