Пам’ять не згасає

Бойові ордени Слави — одні з найпочесніших відзнак, оскільки ці нагороди можна було здобути лише за особистий подвиг в бою. У народі цю відзнаку називали «солдатською». І це не випадково, адже ними нагороджувалися тільки солдати, сержанти та старшини. Підставою для нагородження був особистий прояв відваги і мужності. Нагородження орденом відбувалось поступово, починаючи з найнижчого, третього ступеня.

Вшанування героя війниСоціальний престиж ордена Слави був такий великий, що кавалерів ордена  Слави трьох ступенів було прирівняно до тих, хто мав звання Героя. Близько 2500 осіб здобули цю відзнаку. Серед них Андрій Леонтійович Дерев’янко, уродженець села Ковтуни, якому 25 вересня виповнилося б 95 років.

Понад 20 років його немає поряд з нами. Проте в селі бережуть пам’ять про нього. Його іменем названа центральна вулиця села. В його честь з 2000 року щорічно проводяться тенісні змагання, які відомі далеко за межами округи.

З нагоди річниці його народження у Ковтунівському НВК відбулася година пам’яті. Учні школи в черговий раз переглянули пожовклі від часу вирізки з газет, які славили земляка. Підготовлені презентації  та відеофільми із зображенням та голосом Андрія Леонтійовича дали змогу ще ближче пізнати людину, в якої доброта і скромність, працелюбність і надзвичайна людяність були основними рисами. Пам’ять про нього ніколи не згасне.

 

«Вісник Золотоніщини», 29 вересня 2016 р.

Погода