Тези виступу вчителя закладу Малої О.Г. на районній серпневій конференції вчителів

Зайве говорити, що освіта переживає далеко не кращі часи. Затіяні реформи породили хаос у тій сфері діяльності, де особливо потрібна послідовність і виваженість дій.

Головною причиною того, що в школі стало працювати складно є недостатня готовність вчителя працювати за нових умов. Дуже прикро, що ми залишились позбавленими основного інструменту – підручника. Дивні коментарі чиновників від освіти доводиться чути про те, що вчитель сам зможе знайти інформацію, щоб викласти її учням. Так ми готові це робити, але для того, щоб навчити дітей працювати з підручником, треба добре знати сам зміст підручника. Раніше цьому приділялась значна увага у вищих навчальних закладах та під час курсової перепідготовки. Зараз же ситуація змінилась. Тому вважаю за необхідне на всіх вищих рівнях управління освітою відстоювати думку про першочергове забезпечення вчителів підручниками та обіцяними методичними комплектами до них. Сьогодні існує багато підручників різних авторів. Дуже хотілося б, щоб вчитель реально мав право вибору їх. Особливу надію покладаємо на відкритий на днях центр освітніх комунікацій, де можна буде завантажити не лише підручники, а й методичні посібники до них. Проте за такого Інтернету, який ми маємо, це буде складно зробити. Тому хочу звернутися до відділу освіти з проханням знайти можливість терміново забезпечити школи електронними версіями підручників. Так само необхідно зробити із колекцією цифрових ресурсів обласного інституту післядипломної освіти, яка є величезним надбанням освітян Черкащини.

Навчання учнів у школі є основним завданням школи. Законодавчо закріплено заборону відволікати учасників навчально-виховного процесу від цього. Але через недостатньо продуману систему проведення районних заходів ми втрачаємо дорогоцінний час. Я підрахувала, що минулого року один з кращих учнів нашої школи пропустив понад 10 уроків з фізики тільки «дякуючи» тим конкурсам, олімпіадам і змаганням, що проводились на районному рівні. Шосту частину занять він не був на уроках! І це за тих навчальних програм, де пропуск навіть одного шкільного дня ставить дитину в скрутне становище наздоганяючого. Чому б нам не проводити конкурси та змагання в канікулярний чи позаурочний час? Зрештою є літні місяці, коли працюють оздоровчі табори. Школа ж повинна виконувати свою головну функцію – навчати дітей. Я розумію, що часто районні заходи є відбірковими і проводяться напередодні обласних. То може треба підказати, щоб і в Черкасах теж треба поміняли підходи. Особливої уваги потребують діти, які мають певні дарування в тій чи іншій сфері діяльності. Важливо не втратити таких дітей. Важливо, щоб діти відчували, що їм сприяють. Вважаю за доцільне організацію заочних консультпунктів по навчальних предметах для них. Ми хотіли б на місцях бачити майстеркласи митців району для дітей, які мають нахил до пісні чи танців. Це не лише справа школи, а й позашкільних закладів та закладів культури.

Минулого навчального року більшість шкіл району отримали мультимедійні комплекси. Правда, витративши значні кошти на придбання, не було знайдено коштів на те, щоб підготувати вчителів, які могли б використовувати їх у своїй роботі. Знаю, що по району окремі заклади уже почали застосувати цінне обладнання в своїй роботі, хтось планує це на майбутнє. Наш заклад має певні здобутки в цьому напрямку. Даються вони нам непросто. Витрачається дуже багато часу для того, щоб розібратись із сучасними технологіями. Доводиться багато чому самостійно вчитись. Проте невеликій групі людей дуже складно розробити і систематизувати велику кількість цифрових ресурсів, без яких інтерактивна дошка буде просто дошкою. Закликаю створити ініціативні групи серед вчителів різних предметів, які могли б оживити мультимедійні комплекси.

Окремо хочу зупинитися на оцінці роботи вчителя і навчальних закладів в цілому. Ми спостерігаємо тенденції прив’язати цю оцінку до різноманітних рейтингів, середніх балів, графіків та діаграм. Більшість показників, якщо порівняти навіть результати ДПА та ЗНО, є абсолютно надуманими і часто спотворюють реальну картину. Оцінка роботи вчителя це не узагальнення кількох цифр, навіть якщо аналізувати роботу за декілька років. Це значно глибший і важчий процес. Дуже часто треба віддати шану вчителю, який зумів навчити на невисокий бал того, хто без вчителя був би втрачений для суспільства. Часто менша оцінка важить значно більше за вищу.

Хочу висловити надію, що школи більше не приймуть участь в бізнес-проектах типу минулорічних моніторингів чи ДПА. Для цього нам треба й самим частіше піднімати голос. Закликаємо відділ освіти, керівників району також сміливіше відстоювати позиції освітян. Не пробувати втягнути нас в політичні ігри, як це було при попередній владі. Ми стурбовані тим, що вирішення простих очевидних питань (таких як наприклад організація індивідуального навчання) затягується на тривалий період. Складається враження, що на якомусь етапі бояться потривожити вищестоящого чиновника, щоб він вніс зміни. Вважаю, що на місцях видніше як організувати в конкретних умовах цю роботу. Тому якщо це не веде до перевитрати коштів треба віддавати повноваження у виборі форм навчання шкільним радам. Це ж саме та децентралізація, про яку так останнім часом говорять.

Погода