Освітня програма на 2019 — 2020 навчальний рік

Загальні положення

Освітня програма Ковтунівського навчально-виховного комплексу – це комплекс освітніх компонентів, спланований і організований закладом для досягнення учнями результатів навчання, визначених Державними стандартами загальної середньої освіти.

Освітня програма розроблена на виконання ст. 33 Закону України «Про освіту» на підставі нормативних документів, які регламентують роботу закладу: Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462, Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87, Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392, наказів Міністерства освіти і науки України від 21.03.2018 №268 «Про затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів», від 20.04.2018 №407 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня», від 20.04.2018 №405 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня», від 20.04.2018 №408 «Про затвердження типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня», листа Міністерства освіти і науки України від 22.05.2018 №1/9-332 «Щодо затвердження типових освітніх та навчальних програм для 1-2-х класів закладів загальної середньої освіти».

Освітня програма є наскрізною та охоплює освітній процес на І (початкова освіта), ІІ (базова загальна середня освіта) та ІІІ (загальна середня освіта) ступенях навчання.

Програма містить:

— вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою;

— перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення;

— загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти, його розподіл між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання;

— опис очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів;

— форми організації освітнього процесу;

— опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за програмою

Зарахування учнів до закладу здійснюється на підставі наказу Міністерства освіти і науки України від 16.04.2018 №367 «Про затвердження Порядку зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти».

Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття освіти за інших умов.

Перелік, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей, предметів, логічна послідовність їх вивчення

Освітню програму та навчальні плани укладено за освітніми галузями, визначеними в Типових освітніх програмах, а саме:

— для 1 – 2-их класів – за Типовою освітньою програмою початкової освіти під керівництвом Шияна Р.Б., цикл І (1-2 класи), затвердженою рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018 року (додатки,таблиця 2);

— для 3 – 4 -их класів – за Типовою освітньою програмою початкової школи з українською мовою навчання, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 року № 407, (додатки, таблиця 3). Для 4-го класу, зменшено кількість годин за навчальним планом, оскільки в даному класі навчається лише 4 учні.

— для 5 – 9-их класів укладена відповідно до Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 405 від 20.04.2018 (таблиця 1)

— для 10 – 11-их класів – на основі Типової освітньої програми, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 408 від 20.04.2018 року (таблиці 1-3). Відповідно до запитів учнів і їх батьків у закладі запроваджено філологічний профіль (українська філологія). Українська мова та українська література вивчаються на рівні профілю, а решта навчальних предметів – на рівні стандарту. Історія України і всесвітня історія вивчаються за експериментальним інтегрованим курсом «Україна і світ». Вибірково-обов’язковими предметами є інформатика і технології.

Логічна послідовність вивчення предметів розкривається у навчальних програмах, обраних для викладання предметів інваріантної та варіативної складових навчального плану.

Загальний обсяг навчального навантаження на відповідному рівні загальної середньої освіти (в годинах), його розподіл у навчальних планах між галузями знань та навчальними предметами за роками навчання, логічна послідовність їх вивчення

У закладі встановлено режим п’ятиденний навчання.

Тривалість уроків у початковій, основній та старшій школі визначається відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту», Державних санітарних правила і норми влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу ДСанПіН 5.5.2.008-01, затверджених Постановою Головного державного санітарного лікаря України 14.08.2001 №6, погоджених Листом Міністерства освіти і науки України 05.06.2001 №1/12-1459, листа Міністерства освіти і науки України від 02.04.2018 №1/9-190 «Щодо скороченої тривалості уроку для учнів початкової школи».

Гранично допустиме навчальне навантаження учнів встановлено відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту» з урахуванням санітарно-гігієнічних норм; години фізичної культури не враховуються при визначенні гранично допустимого навантаження, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1392.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів не здійснюється через малу чисельність дітей.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 1-х класів закладу складає 770 годин на навчальний рік. Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 2–4-х класів складає 2380 годин на навчальний рік: для 2-го класу – 840 годин/навчальний рік, для 3-го класу – 840 годин/навчальний рік, для 4-го класу – 700 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5–9-х класів складає 5302,5 годин на навчальний рік: для 5-го класу – 927,5 годин/навчальний рік, для 6-го класу – 1032,5 годин/навчальний рік, для 7-го класу – 1085 годин/навчальний рік, для 8-го класу – 1102,5 годин/навчальний рік, для 9-го класу – 1155 годин/навчальний рік.

Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2555 годин/навчальний рік: для 10-го класу – 1242,5 годин/навчальний рік, для 11-го класу – 1207,5 годин/навчальний рік.

Навчальний план для 1-9 класів через малу наповнюваність класів охоплює лише інваріантну складову. За рахунок варіативної  складової в 10-11 класах передбачено збільшення по 1 додатковій годині на вивчення математики.

Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.

Навчальні плани, по яких заклад працюватиме протягом 2019-2020 навчального року, наведено в додатках 1-4.

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання, які має реалізувати вчитель/вчителька у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.

Необхідною умовою формування компетентностей визначена діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.

До ключових компетентностей належать:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них.

Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.

Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності формуються відразу засобами усіх окремих предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

Форми організації освітнього процесу

Основною формою організації освітнього процесу в закладі є урок. Також формами організації освітнього процесу можуть бути екскурсії, віртуальні подорожі, семінари, конференції, форуми, спектаклі, брифінги, відео-уроки, навчально-практичні заняття і т.д.

Форми організації освітнього процесу можуть уточнюватись та розширюватись у змісті окремих предметів за умови виконання державних вимог Державного стандарту та окремих предметів протягом навчального року.

Учитель може самостійно визначати форми і методи навчання, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах окремих предметів.

Під час організації навчально-виховного процесу вчителі використовують лист Міністерства освіти і науки України від 01.07.2019 № 1/11-5966 «Щодо методичних рекомендацій про викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2019/2020 навчальному році»

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти

Система внутрішнього забезпечення якості освіти в закладі складається з наступних компонентів:

  • кадрове забезпечення освітньої діяльності;
  • навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;
  • матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;
  • якість проведення навчальних занять;
  • моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

  • оновлення методичної бази освітньої діяльності;
  • контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми,
  • якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;
  • моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти;
  • створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) поточне та тематичне оцінювання;

2) підсумкове оцінювання (семестрове та річне);

3) державна підсумкова атестація учнів;

4) зовнішнє незалежне оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам освітньої програми закладу освіти, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники закладу.

Оцінювання здійснюється за 12-бальною шкалою оцінювання.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти, вимогам державних стандартів повної загальної середньої освіти здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію на кожному рівні повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.

Зміст, форми і порядок проведення державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання випускників на кожному ступені навчання визначаються і затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Інструментарій для здійснення моніторингу системи внутрішнього забезпечення якості освіти визначається педагогічною радою і затверджується окремими наказами по школі згідно рекомендацій центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється з урахуванням наказів Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 р №1222  «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти» (Із змінами, внесеними згідно з наказом № 1009 від 19.08.2016), від 13.04.2011 р. «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», від 20.08.2018 №924 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу у Новій українській школі», від 27.08.2019 № 1154 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу»

Погода