Клименко В.Ф.

Погляд в історію школи (з нагоди 150 річниці від дня народження Лесі Українки)

У 1955 році в Ковтунівській школі відбулася подія, про яку говорили не лише в окрузі села Ковтуни. З ініціативи великого шанувальника мистецтва, директора школи Володимира Федоровича Клименка відбулася вистава «Лісова пісня». Клопітка робота учнів та вчителів завершилась великим успіхом, про що писав у газеті «Радянська Золотоніщина» Григорій Аврахов, який був одним із чисельних глядачів незабутнього дійства. Будучи викладачем Черкаського педінституту, він захопився дослідженням творчості Лесі Українки і спеціально приїхав у Ковтуни, щоб познайомитись з творчістю самодіяльного театрального колективу школи. Слід зауважити, що Григорій Герасимович є досить відомим літературознавцем. Він працював у Черкаському педагогічному інституті (1956– 64), останні два роки – деканом філологічного факультету, Протягом 1965–69 – завідуючим кафедрою української літератури, деканом філологічного факультету Ніжинського педінституту. У 1971–73 працював проректором Київського інституту культури. За передачу до Чехословаччини фотокопії праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» був звільнений з посади із забороною працювати у ВНЗах, друкуватися. Було відхилено вже рекомендовану до захисту його докторську дисертацію про творчість Лесі Українки.

У статті «З досвіду роботи масових гуртків Ковтунівської середньої школи» Григорій Аврахов писав:

«Учбові заклади нашої країни покликані виховувати свідомих, культурних, всебічно розвинених будівників комуністичного суспільства. В здійсненні цього відповідального завдання велику роль відіграє правильно налагоджена робота масових шкільних гуртків-літературного, драматичного, хорового та інших. Тут учні вчаться розуміти, любити і творити прекрасне, в них розвивається нахил до літератури, живопису, музики та інших видів мистецтва.

Досвід роботи масових гуртків Ковтунівської середньої школи вартий великої уваги. Перш за все слід відзначити те, що тут продумано складається план роботи гуртків, який обговорюється на засіданні художньої ради школи всіма керівниками гуртків та затверджується дирекцією школи.

Літературні вечори, які організовуються в школі, заздалегідь готуються об’єднаними зусиллями кількох гуртків. Так, наприклад, на початку цього навчального року було ухвалено взяти основною темою роботи масових гуртків життєвий і творчий шлях видатної української поетеси Лесі Українки. Крім суто специфічних питань в роботі гуртків, літературний гурток, наприклад, заслуховував і обговорював доповіді про життя і творчість Лесі Українки; драматичний гурток вивчив сценічну історію її п’єс та ознайомився з матеріалами про виставу «Лісової пісні» на сцені театру ім. Заньковецької; хоровий вивчив матеріали про те, як поетеса збирала та обробляла народні пісні. Таким чином, кожен гурток мав прийняти певну участь у підготовці і проведенні літературного вечора, присвяченого Лесі Українці.

Проте підготовка вечора не була самоціллю. На першому місці завжди стояли питання навчально-виховні. Члени літературного гуртка відбирали твори для декламації, складали літературний монтаж. Члени гуртка «Умілі руки» готували декорацію, – драматичного-уривки з твору поетеси «Лісова пісня».

В один із днів, коли підготовка була закінчена, на відкриття літературного вечора зібралися учні старших класів школи. Перше відділення вечора складав широкий літературний монтаж, в якому були органічно пов’язані пісні і художнє читання. Потім драматичний гурток показав постановку II дії та фінальної сцени п’єси «Лісова пісня». Під керівництвом директора школи т. Клименка гуртківцями було знайдено правильний шлях до розв’язання відповідального завдання. І в своєму спрямуванні, і в трактовці головних образів драми учнівська постановка була вірна авторському задуму.

Добре зіграли свої ролі учні 10 класу Софія Костогриз (Мавка), Алла Тесля (Килина), Анатолій Тараненко (Лукаш) та Ольга Свояк (мати Лукаша). Не можна не сказати про користь такого вечора. В процесі роботи над цією темою учні 9-10 класів зрозуміли багато цінних позитивних рис героїв п’єси, глибше вивчили творчість Лесі Українки, і, нарешті, постановка в цілому мала велике виховне значення для всіх учнів і була кращим підсумком роботи гуртків художньої самодіяльності в школі.»

Спогади про керівника-новатора

26 грудня минає 92 роки від дня народження заслуженого вчителя України, у минулому – завідувача Золотоніського райвно Володимира Федоровича Клименка. Напередодні цієї дати хочу поділитися спогадами про непересічну людину і про той час, в який йому довелося працювати. У 50-х роках минулого століття освітянська галузь району перебувала в тяжкому стані: незаліковані рани війни, пристосовані приміщення, відсутність належної навчально-матеріальної бази, критична нестача педагогічних кадрів для старших класів, брак належної фахової підготовки педпрацівників, низький рівень управління закладами освіти. Водночас проголошений на державному рівні у 1958 році курс на освітню реформу вимагав від керівників рішучих дій і швидких змін.

Читати далі »

Вийшла в світ книга-спогад про педагога Володимира Клименка

27 грудня в приміщенні районної ради відбулася презентація книги «Спокою в житті не знав».

Книга присвячена відомому як на Черкащині, так і за її межами педагогу, заслуженому вчителю України, орденоносцю Володимиру Федоровичу Клименко, який 33 роки працював завідуючим Золотоніського районного відділу освіти. Досвід роботи очолюваної ним управлінської структури отримав визнання на загальнонаціональному рівні і був рекомендований для впровадження в практику роботи. Композиційно книга складається з об’ємного нарису про життєвий шлях і організаторсько-педагогічної діяльності В. Ф. Клименко, спогадів його близьких, друзів і колег, списку використаних джерел його публікацій й матеріалів про нього. Значна частина книги включає прес-релізи і фрагменти статей періодики, в яких йдеться про розвиток системи освіти Золотоніського краю в період, синхронний каденції Володимира Федоровича як завідувача райвідділом. Ці матеріали не тільки доповнюють інформацію про героя оповідання, але поряд з цим мають вагоме значення для дослідження історії регіональної освіти. Зручнішому орієнтуванню в тексті видання послужать іменний та географічний покажчики. Наочно доповнюють інформацію про життя і діяльності В. Ф. Клименко фотоілюстрації портретного і сюжетного плану.

Пропоноване видання адресоване насамперед суб’єктам сфери освіти – викладачам, вихователям, методистам, працівникам управлінських структур, учням та студентам, їхнім батькам. Воно також може бути затребуване і широким колом читачів, які цікавляться історією регіональної освіти і його відомими персоналіями. Читати далі »

До 90-річчя від дня народження В.Ф.Клименка

Ця стаття-реквієм присвячена колишньому завідувачу Золотоніського райвідділу освіти Володимиру Федоровичу Клименку. З іменем цього справді еталонного керівника, орденоносця, заслуженого вчителя України пов’язані найяскравіші сторінки освітянського літопису Златокраю. Під завісу цього року йому б виповнилося 90 літ…

Пора світанкова Читати далі »

Життя В.Ф.Клименка в фотографіях

Клименко В.Ф. – гордість Золотоніщини

Презентацію підготував директор НВК Малий І.В. Вона містить 24 слайди, які описують життєвий шлях В.Ф.Клименка, відомого діяча освіти Золотоніщини.

Клименко В.Ф. – гордість Золотоніщини

Біографія Володимира Федоровича Клименка

25.12. 1926 – народився в селі Мехедівка Драбівського району Черкаської області в багатодітній сім’ї.

Читати далі »

Пішла у вічність чудова людина, прекрасний педагог і наставник – Марія Дмитрівна Клименко

Народилася Марія Дмитрівна 11 квітня 1928 року в с. Мехедівка Драбівського району у селянській родині. У 1937 році розпочала навчання у місцевій семирічці. Потім уроки перервала Велика Вітчизняна війна і окупація. Лише після визволення району від фашистів Марійці вдалося надолужити прогаяне і успішно закінчити школу. У цьому їй допомагав товариш дитинства, старший на 2 роки Володя Клименко. Разом закінчили школу, разом вступили до Золотоніського педагогічного училища. І разом пройшли все життя.

Читати далі »

Із спогадів випускника Ковтунівської середньої школи 1955 року про В.Ф.Клименка

Травневий останній шкільний дзвоник далекого 1955 року сповіщає не лише про кінець навчального року, а й про те, що ми, нарешті, маємо повну середню школу, наповнену змістом в повному розумінні цих слів. Від того часу школа остаточно оформилася повноцінними педагогічним і учнівським колективами. До цього дня школа йшла довгих З роки. Цю подію переоцінити неможливо.

І от, сам Господь Бог посилає, Доля направляє, а міністерство призначає керівником школи чудову людину, талановитого педагога і організатора. Вчителя Душі Людської – Клименка Володимира Федоровича. Нам поталанило. Маємо справжнього, достойного директора середньої школи.

Створюється мандатна комісія по набору учнівського колективу 8 класу на конкурсній основі, яку він і очолює. Як сьогодні, пам’ятаю, аудиторія переповнена педколективом школи, кандидатами в 8 клас і їх батьками. Перелистують особисті справи кандидатів. Та ось доходить черга і до моєї. Головуючий задає питання: “3 яких слів складається слово Володимир?” І ще декілька питань. Дана вірна відповідь. Ось уже маємо 40 “щасливчиків”-учнів. Клас набрано.

Та не навчанням єдиним жили школярі. Танцювали, співали, ставили спектаклі… Ковтунівська молодь так тоді співала, що наш спів почули, навіть, в області. Наша художня самодіяльність гриміла навкруги.

Художнім керівником і організатором був теж сам Володимир Федорович. Тепер ми розуміємо, як він з усим справлявся, встигав. Для нього це були не посади, а стан його Душі.

Ось так промайнуло три роки. Ось уже і випускний вечір… Тривожним було розставання… Дорога в світ життя – відкрита. І ми пішли в світ життя дорогою, накресленою особистою долею.

 

Випускник 1955 року – Володимир Горбань.

Володимир Клименко: керівник, педагог, особистість, громадський діяч

23 квітня цього року виповнюється 15 років від дня смерті Володимира Федоровича Клименка – людини, яку знали і поважали на Золотоніщині, а тепер беруть приклад, наслідують у діях, задумах і намірах. 33 роки (з 1959 по 1992) він був беззмінним завідуючим Золотоніським районним відділом освіти. Чим далі ми відходимо у роках, тим яскравішою стає його постать.

Читати далі »

Погода