Сільська громада

Ковтунам

Ковтуни, Ковтуни, Ковтуни,

Те село, де блукав я стежками,

Там, де слались квітучі лани,

Мов рушник вишивався руками.

 

Ковтуни ви мої, Ковтуни,

Таке миле село, добрі люди,

І в полях зашумлять ясени,

Голос птаха розноситься всюди.

 

Я люблю вас, мої Ковтуни,

Те село, де блукав я стежками,

Я приїхав — мене обійми,

Вітром теплим, рясними дощами.

А.Солоп

За жорстоке ставлення до дитини доведеться нести відповідальність перед законом

У цьому на власному досвіді переконався житель с. Мицалівка, який завдав 9-річному хлопчику ударів.

Читати далі »

У Ковтунах проведено 16 чемпіонат села по настільному тенісу

10 січня 2015 року в приміщенні закладу відбувся 16 чемпіонат села Ковтуни по настільному тенісу, турнір, який присвячений пам’яті кавалера трьох орденів Слави А.Л.Дерев’янка. Склад учасників змагань був настільки рівним, що було важко передбачити майбутніх переможців. Для визначення переможців і цього року довелось застосувати додаткові показники. У результаті напруженої боротьби перше місце завоював лідер шкільної команди Вадим Мельник. Друге місце дісталось аспіранту  Кременчуцького політехнічного університету Володимиру Строканю. Третім став студент Національного університету біоресурсів і природокористування України Олександр Теницький, який за результатом особистої зустрічі обійшов дев’ятикласника Владислава Шерстюка.

Читати далі »

На Андрія йому — 60!

Поєднання природнього розуму і золотих рук, творчого завзяття й всебічних здібностей, чуйності й любові до дітей – таким є Адрій Васильович Павлюченко, вчитель фізичної культури Ковтунівського навчально-виховного комплексу. А ще – виняткова скромність …

Читати далі »

Вітчизна у мене одна!

Ігор Вікторович Свінчук, якому в серпні виповнилося 57 років, — доброволець 25-го батальйону територіальної оборони «Київська Русь», захищає суверенітет і незалежність України в районі Дебальцевого на Донбасі. Він народився у Донецьку, проживав у Маріуполі, працював у Москві. За спеціальністю -механік суден, донедавна був кримчанином. Пройшов Майдан. У лютому поблизу Маріїнського парку отримав кульове поранення.

Читати далі »

Заплакані очі

Я знаю, чом в неньки

Заплакані очі,

Чому моя мама сумна.

Це тато учора

Пішов у солдати

А мама зосталась одна.

Читати далі »

Хочу миру!

Я, Максим! Школяр, син, онук, найцінніший скарб для мами і тата, бабусі і дідуся. А вони для мене – найцінніші, найулюбленіші, найпрекрасніші. Я просто не можу дібрати слова, щоб сказати про свою любов до них.

Моє дитинство безтурботне, щасливе і радісне. Я маю все, що хочу, мені нині створені всі умови для навчання, для заняття спортом. Я цікаво проводжу дозвілля, прагну вчитись тільки на відмінно, щоб мною пишались і мама, і тато. Та це тільки завдяки мирному небу, що поки що над нами. Страшне слово війна я чув від бабусі і дідуся, та в школі на уроках історії.

Читати далі »

Я гордий тим, що українець зроду …

Я гордий тим, що українець зроду,

Радію я, душа моя співа,

Коли калина дивиться у воду,

Коли забута пісня ожива.

Читати далі »

У КОВТУНАХ СПІВАЛА ЧЕРКАСЬКА «СПАДЩИНА»

День села у Ковтунах, який відзначали напри­кінці червня, видався по­родинному теплим. Читати далі »

Чи буде мед з цього роя?

Полишаючи тривале -більш як тригодинне зібрання 27 червня у Ковтунівському будинку культури, один селянин скрушно зауважив: «Видно, не буде меду з цього роя…». Йшлося зовсім не про солодкий взяток з пасіки, а про проблему, пов’язану із майновим фондом колишнього КСП «Промінь».

Читати далі »

Сторiнка 3 з 1312345...10...Остання »
Погода