Сільська громада

Жителі Ковтунів та Мицалівки дружно відзначили день села

Традиційно останньої суботи червня будинок культури у Ковтунах був заповнений глядачами. На урочистостях з нагоди Дня села своїх односельчан привітала голова сіл Ковтуни та Мицалівка Олена Мірошніченко. Вона побажала усім добробуту та мирного неба. Подякувала також всім тим, хто небайдужий до проблем громади. Від імені районної ради присутніх на святі вітала заступник голови районної ради, колишня випускниця Ковтунівської середньої школи Тетяна Гончаренко. «Нехай же і надалі процвітають наші села, народжуються і підростають діти, захищено почуваються люди похилого віку. А ми, влада, будемо робити все від нас залежне, аби допомогти вам у цьому», – зазначила вона.

Читати далі »

Я з друзями спілкуюсь в інтернеті…

Я з друзями спілкуюсь в інтернеті,

Тут повідомлення з Авдіївки від Свєти:

Ти з Центру, я зі Сходу України,

Але ми рід один, ми всі єдині.

«Як ти? Як в школі?» «Ми готуємось до свята

На Новий рік костюм вже зшила мати.

Я пісню заспіваю про наш край.

Хвилююсь дуже. До побачення. «Бувай»

Пройшли свята. Я знову в інтернеті:

«Як справи? Як твій номер на концерті?»

«Я зараз не пишу, мені не сила.

Вночі учора школу розбомбили.

А зараз щось, напрочуд, тихо, тихо…»

Й мовчанка. Відчуваю – знову лихо.

Вже третій день заходжу на сторінку,

Її ім’я шукаю без зупинку.

Не пише. І немає в мережі.

Щось сталось відчуваю у душі.

«Пробач, раніше не змогла писати,

Знов почали бойовики стріляти.

В підвалі ми з бабусею ховались.

Як було страшно! Як же я боялась!»

Я це читав й читала моя мама,

Слів не було – лише на серці рана.

За що стріляють й падають гранати,

Хто право дав народ мій ображати.

Але ми переможем, ми єдині

І запанує мир на Україні.

Я з гордістю скажу, бо точно знаю –

Козацький рід ніхто не подолає!!!

Оксана Нетудихатка

Ковтуняни вимагають виплати за земельні паї

Нещодавно до районної адміністрації завітало ініціативна група з с. Ковтуни. Вимога в них була одна — добитися справедливості. Справа в тім, що вже тривалий час люди не отримують виплат за землю, яку здали в оренду. Голова районної адміністрації Олександр Лісовий особисто зустрівся із активістами в залі засідань.

Читати далі »

Вітаємо переможців

У газеті «Сільські вісті» від 25 грудня 2015 року № 135 (19330) вміщено замітку «Вітаємо переможців», де відмічено вдалий виступ ковтунівських шахістів на всеукраїнському конкурсі.

Читати далі »

Роздуми після зустрічі з учасником АТО

Після зустрічі з Анатолієм Дерев’янком, який розповідав нам про хлопців та дівчат, які воюють на Сході України, я чимдуж поспішав додому. Хотілося найскоріше розповісти мамі про мужність наших героїв та виразити свої враження у вірші.

Читати далі »

Рядовий війни

Де б і коли б не зустрів ветерана війни чи праці, хочеться йому доземно вклонитися. За долю його многотрудну. В окрузі своїй майже всіх побратимів по війні та праці знаю. А про оцих — Михайла Козловського із Ковтунів, Максима Вакулу із Скориківки (їх уже немає серед нас) та Василя Воловика, що в моїх Драбівцях живе, — особливо. На їх долю ратну випало чи не найважче: колиску революції, блокадний Ленінград від ворога відстоювати, і відстояли!

Мало «блокадників» уже лишилось живих у нашому районі. Та пам’ять про їх подвиг не згасне в серці народу нашого, як не згасне вона і про всіх звичайних рядових трудівників Великої Вітчизняної, Про одного з яких, бодай коротко, хочеться розказати сьогодні, про захисника столиці України — Києва.

Читати далі »

Була Велика Вітчизняна…

Оксана Нетудихатка

Була Велика Вітчизняна.

Ніч темна і густющий ліс.

Мій дід із самого світання

Бійця пораненого ніс. Читати далі »

Палає Україна… Йде війна…

Оксана Нетудихатка

Палає Україна… Йде війна…

На Сході точаться бої гарячі.

Вона не вмерла! Ні! Вона жива!

Лише слізьми гіркими тихо плаче.

 

За тих, хто вчора грав ще у квача,

Ганяв із іграшковим автоматом,

Футболив у дворі м’яча,

Сьогодні ж є захисником-солдатом.

 

Так, вона викохала відданих синів,

Що підуть і на смерть заради неї,

Вітчизна плаче, Схід горить в огні, –

Та вона горда, що ви є у неї.

 

І хай же «брат» став ворогом для нас,

І хай же ним хоч сам нечистий править,

Вкраїна вистоїть у нелегкий цей час!

Державу нашу на коліна не поставлять!!!

«Вісник Золотоніщини», 01.08.2014

Шлемо привіт з маленького села,…

Оксана Нетудихатка

Шлемо привіт з маленького села,

Вам, воїни, захисники Вкраїни!

Щоб скоро вже скінчилася війна

І кожен повернувся до родини.

 

Ми знаєм, що при зорях ви спите,

Все автомат стискаючи руками,

Вас спрага й голод мучать, та проте

Лиш сняться рідні очі тата й мами.

 

Ми молимось за кожного із вас,

Тримають кулачки дитячі руки,

Щоб вже закінчився тяжкий цей час –

Безглуздої війни, біди та муки!

 

Немає значення: чи Захід, а чи Схід,

Чи Південь, Північ, або Центр країни,

Ми з діда-прадіда один козацький рід!

Одна сім’я – Єдина Україна!

 

І незабаром вже щаслива та пора!

Повстане із руїн наша держава!

Дай, Боже, сили вам, здоров’я і добра,

Нас ображать ніхто немає права!

Ковтунам

Ковтуни, Ковтуни, Ковтуни,

Те село, де блукав я стежками,

Там, де слались квітучі лани,

Мов рушник вишивався руками.

 

Ковтуни ви мої, Ковтуни,

Таке миле село, добрі люди,

І в полях зашумлять ясени,

Голос птаха розноситься всюди.

 

Я люблю вас, мої Ковтуни,

Те село, де блукав я стежками,

Я приїхав — мене обійми,

Вітром теплим, рясними дощами.

А.Солоп

Погода