Творчість земляків

Я з друзями спілкуюсь в інтернеті…

Я з друзями спілкуюсь в інтернеті,

Тут повідомлення з Авдіївки від Свєти:

Ти з Центру, я зі Сходу України,

Але ми рід один, ми всі єдині.

«Як ти? Як в школі?» «Ми готуємось до свята

На Новий рік костюм вже зшила мати.

Я пісню заспіваю про наш край.

Хвилююсь дуже. До побачення. «Бувай»

Пройшли свята. Я знову в інтернеті:

«Як справи? Як твій номер на концерті?»

«Я зараз не пишу, мені не сила.

Вночі учора школу розбомбили.

А зараз щось, напрочуд, тихо, тихо…»

Й мовчанка. Відчуваю – знову лихо.

Вже третій день заходжу на сторінку,

Її ім’я шукаю без зупинку.

Не пише. І немає в мережі.

Щось сталось відчуваю у душі.

«Пробач, раніше не змогла писати,

Знов почали бойовики стріляти.

В підвалі ми з бабусею ховались.

Як було страшно! Як же я боялась!»

Я це читав й читала моя мама,

Слів не було – лише на серці рана.

За що стріляють й падають гранати,

Хто право дав народ мій ображати.

Але ми переможем, ми єдині

І запанує мир на Україні.

Я з гордістю скажу, бо точно знаю –

Козацький рід ніхто не подолає!!!

Оксана Нетудихатка

Роздуми після зустрічі з учасником АТО

Після зустрічі з Анатолієм Дерев’янком, який розповідав нам про хлопців та дівчат, які воюють на Сході України, я чимдуж поспішав додому. Хотілося найскоріше розповісти мамі про мужність наших героїв та виразити свої враження у вірші.

Читати далі »

Була Велика Вітчизняна…

Оксана Нетудихатка

Була Велика Вітчизняна.

Ніч темна і густющий ліс.

Мій дід із самого світання

Бійця пораненого ніс. Читати далі »

Палає Україна… Йде війна…

Оксана Нетудихатка

Палає Україна… Йде війна…

На Сході точаться бої гарячі.

Вона не вмерла! Ні! Вона жива!

Лише слізьми гіркими тихо плаче.

 

За тих, хто вчора грав ще у квача,

Ганяв із іграшковим автоматом,

Футболив у дворі м’яча,

Сьогодні ж є захисником-солдатом.

 

Так, вона викохала відданих синів,

Що підуть і на смерть заради неї,

Вітчизна плаче, Схід горить в огні, –

Та вона горда, що ви є у неї.

 

І хай же «брат» став ворогом для нас,

І хай же ним хоч сам нечистий править,

Вкраїна вистоїть у нелегкий цей час!

Державу нашу на коліна не поставлять!!!

«Вісник Золотоніщини», 01.08.2014

Шлемо привіт з маленького села,…

Оксана Нетудихатка

Шлемо привіт з маленького села,

Вам, воїни, захисники Вкраїни!

Щоб скоро вже скінчилася війна

І кожен повернувся до родини.

 

Ми знаєм, що при зорях ви спите,

Все автомат стискаючи руками,

Вас спрага й голод мучать, та проте

Лиш сняться рідні очі тата й мами.

 

Ми молимось за кожного із вас,

Тримають кулачки дитячі руки,

Щоб вже закінчився тяжкий цей час –

Безглуздої війни, біди та муки!

 

Немає значення: чи Захід, а чи Схід,

Чи Південь, Північ, або Центр країни,

Ми з діда-прадіда один козацький рід!

Одна сім’я – Єдина Україна!

 

І незабаром вже щаслива та пора!

Повстане із руїн наша держава!

Дай, Боже, сили вам, здоров’я і добра,

Нас ображать ніхто немає права!

Ковтунам

Ковтуни, Ковтуни, Ковтуни,

Те село, де блукав я стежками,

Там, де слались квітучі лани,

Мов рушник вишивався руками.

 

Ковтуни ви мої, Ковтуни,

Таке миле село, добрі люди,

І в полях зашумлять ясени,

Голос птаха розноситься всюди.

 

Я люблю вас, мої Ковтуни,

Те село, де блукав я стежками,

Я приїхав — мене обійми,

Вітром теплим, рясними дощами.

А.Солоп

Заплакані очі

Я знаю, чом в неньки

Заплакані очі,

Чому моя мама сумна.

Це тато учора

Пішов у солдати

А мама зосталась одна.

Читати далі »

Хочу миру!

Я, Максим! Школяр, син, онук, найцінніший скарб для мами і тата, бабусі і дідуся. А вони для мене – найцінніші, найулюбленіші, найпрекрасніші. Я просто не можу дібрати слова, щоб сказати про свою любов до них.

Моє дитинство безтурботне, щасливе і радісне. Я маю все, що хочу, мені нині створені всі умови для навчання, для заняття спортом. Я цікаво проводжу дозвілля, прагну вчитись тільки на відмінно, щоб мною пишались і мама, і тато. Та це тільки завдяки мирному небу, що поки що над нами. Страшне слово війна я чув від бабусі і дідуся, та в школі на уроках історії.

Читати далі »

Я гордий тим, що українець зроду …

Я гордий тим, що українець зроду,

Радію я, душа моя співа,

Коли калина дивиться у воду,

Коли забута пісня ожива.

Читати далі »

Великий син України (поема)

Роздуми над долею і поезією великого сина України – Тараса Шевченка.

1

В Шевченка бур, як зір на небі,

Шевченку спокою не треба.

В Тараса бур, як сонця літом,

Летів до них співець з привітом.

Читати далі »

Сторiнка 1 з 212
Погода