Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

ЮХИМОВИЧ ВАСИЛЬ

НЕНЕ МОЯ

Нене моя, дорога моя мамо,

Доле моя пильноока.

Знову зима закурила снігами,

Гори громадить високі.

Віхті холодні ховає під стріху,

Кутає в біле загату.

Мерзлий листочок на гілці горіха

Б’ється, мов проситься в хату.

Вдосвіта встанеш ти, вийдеш у сіни –

Стежки нема до криниці.

Човпаєш, рідна, в снігу по коліна,

Хукаєш знов в рукавиці…

Сива, на яблуню в інеї схожа…

Здумаю – біг би провідать!

В грудях болить, що в цю мить я не можу

Стежки за тебе прокидать.

Встану з-за столу, іду на роботу –

Біль не втихає під серцем:

Я ж не спішив тобі дров наколоти,

Збігать по воду з відерцем.

Нині ж з-за хмари б дістав тобі сонце,

Руки диханням грів, нене,

Ті, що в тріскун в крижаній ополонці

Прали сорочку для мене.

Скільки благав я у мене пожити!

Жду, виглядаю – не видко…

Хто ж вам поможе, як треба щось шити,

В голку просилити нитку?..

“Ні, не покину своєї оселі,

Вік доживатиму, сину.

Тут, де ростила, зимою і літом

Буду вас всіх виглядати..”

Пізно життя научає любити

Тебе, сивіюча мати.

Міру твоєї любові лиш дітям

Можуть сини передати.

1954

Погода