Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

Сидорович Леся

Найкраща у світі мама

Сценарій для лялькового театру

Скільки в небі сонце світить,

Скільки є дітей на світі –

Кожен свою маму має,

Яку любить, поважає.

 

Хто розкаже на ніч казку?

Хто запаси має ласки?

В кого руки найніжніші?

В кого страви найсмачніші?

 

Тільки мама щиро любить

І так лагідно голубить.

І тому ми скажем прямо:

Неможливо жить без мами!

 

Мама смачно нагодує,

І обійме, й поцілує.

Треба – вчасно посварить.

Як без неї в світі жить!?

 

З`явиться лихе, потворне –

Мама вмить тебе пригорне.

Приголубить, поворкує

І до серденька притулить.

 

В кого добрих слів багато?

Хто уміє все прощати?

Довго думати не станем:

Тільки мама! Тільки мама!

 

Про найкращих в світі мам

Ми розкажем казку вам.

 

Має курочка курчатко,

А собачка – цуценятко.

Лиш одна сумна ворона

Без дитинки марно ходить.

 

Не знесла свого яєчка –

Не хотіла потрудитись.

Але є тут недалечко

Зоопарк. Туди дивитись,

 

Зазирати у вольєри

Ходить ця ворона вперто.

Може, хтось якщо не дасть,

То дитя своє продасть?

 

Це ж і клопіт, і морока.

Розказала раз сорока:

І ночей недосипала,

І харчів бувало мало.

 

Сторож

Зоопарк – це вам не ліс.

Тут порядок всюди, скрізь.

Я його охороняю

І злодюжок не пускаю.

Я – надійна охорона.

Ти куди? Зажди, вороно!

 

Ворона

Не хвилюйся, я у справі.

Не сварися, будь ласкавий!

 

Сторож

Бачу, птаха ти культурна.

Що ж, лети, та не пустуй.

 

Ворона

Стало мені сумно жити

Хочу я собі купити

Чи доньку, чи, може, сина.

Не підкажеш магазини?

 

Коала

Розумієш, я – коала.

По землі ходжу так мало.

Треба вдосталь мені спати,

Щоб багато сил набратись.

Що там кажеш? Магазини,

Де купити можна сина?

Ну й придумала, чудна!

Та таких ніде нема!

Хто продасть свою дитинку,

найкоханішу кровинку?

Знаєш, тут часу не гай.

Забирайся! Геть тікай!

Щось не бачу я здаля,

Як там спить моє маля.

Певно, треба поспішати,

Щоб його охороняти.

 

Ведуча

Може, запитать у лева?

Вчора чути було рев.

Так кричали на синка,

Що тремтіла аж ріка.

 

Ворона

Запитати, кажеш, в лева?

Буду в звірів королева.

Вас хотіла запитати:

Може, продасте малятко?

 

Левиця

Чи ти з глуздом не дружила?

Схаменись, вороно мила!

Хоч на нього я кричу,

Зате розуму навчу.

Вдень, вночі, надвечір, зрання

важко дати вихованя!

Це ж не просто син – це лев!

Він у мене як орел!

Так, буває він упертий,

Неслухнянний і обдертий –

Не пропустить жодну бійку.

Неспокійний парубійко.

Хоч який, та все ж мій син.

Я люблю його таким.

 

Левеня

Я – малятко-левенятко.

Маю маму, маю татка.

Скільки б лісу не пройшов,

Кращу б маму не знайшов.

Лев у лісі найсильніший,

Найгарніший, найгрізніший.

У левиці голос – грім.

Налякатись можна всім.

Часом трохи бешкетую,

Мама кличе – я не чую.

А як ніжно притулюся

І скажу: «Пробач, матусю!»

І вмощуся їй на лапи,

І почну тихенько плакать –

Мама зразу стане інша:

Наймиліша, найніжніша.

Звісно, все мені простить.

Як цю маму не любить!

 

Левиця

Чимчикуй собі сама –

Тут тобі дітей нема.

 

Ворона

Дивина! Оце так!

Мабуть, це заморський птах.

Кажуть в нас, що за кордоном

Можна всиновлять воронам

І своїх, і чужих.

Дивний він якийсь. Притих.

Не ворушиться . Заснув?

Відгукнись! Агов! Почув?

 

Екзотична птаха

Щось над вухом шамкотить,

Наче муха тут летить.

Ти чого мене збудила?

Прочуханки захотіла?

Цілу ніч я цю не спала,

Пташенят все пильнувала.

Їх у мене так багато,

Годі ради собі дати.

 

Ворона

Слухай, хочу я спитати:

Може, в тебе забагато

Тих пухнастих крикунів?

Ти ж не маєш навіть снів!

Подивись, яка худа.

Певно, в тебе геть біда.

Ось тобі що пропоную:

Вже одного я купую!

 

Екзотична птаха

Ці слова мене не тішать.

Ти затям: найголовніше –

Це не скільки їх у тебе,

А яка у них потреба.

Адже кожного люблю,

Дуже втратити боюсь.

Поки всіх перерахую,

І напою, й нагодую –

Так, звичайно, притомлюся.

А вони мені: «Матусю!»

Втома вся кудись зникає

І у серці щастя сяє.

 

Дам тобі таку пораду:

Спробуй дати з ними ради.

Всіх послухай, догоди.

Будеш мамою тоді!

 

Ворона

Це ж легенько! Здивувала.

Зовсім праці в цьому мало.

Діти, діти! Йдіть сюди.

Кому їсти і води?

 

Пташенята

Дай нам їсти! Дай нам пити!

Хочу я поговорити!

Хочу казку! Хочу спати!

Хочу віршик розказати!

А мені приснився сон,

Наче я – великий слон!

Хочу я смачне зернятко!

Я вже знову хочу спатки!

 

Ворона

Як же вас тут всіх багато.

Годі ради собі дати.

Припиніть уже кричати.

Я почну усе спочатку.

Цьому їсти. Цьому пити.

Той хотів поговорити.

Цьому казку розкажу,

Того спатоньки вкладу.

 

Екзотична птаха

Дам пораду ще одну:

Маю пісню чарівну.

Заспівай їм колискову,

Пригорни, скажи по слову:

Найгарніший, найрідніший,

Наймиліший, найкрутіший.

Вас усіх-усіх люблю

І до серця притулю.

 

Ворона

Найчудніший, найкрутіший,

Найбрудніший і найзліший.

Вас усіх-усіх люблю

І до серця притулю.

 

Слухайте, мої малята,

Буду пісню я співати.

 

Карету коричневу вам запряжу,

І коней красивих усім покажу.

Поїдем кататися круто кругом,

Крутитися весело всім!

Бом, бом, бом!

Кар! Кар! Кар!

Чути аж до хмар.

 

Пташенята (плачуть)

Е-е-е-!

 

Екзотична птаха

Спіть, улюблені малята,

Спіть, сіренькі пташенята.

Мама з вами, мама тут.

А вороні цій капут!

 

Ворона

Все-все-все! Я зрозуміла.

Знов мені не пощастило.

(до зебри)

Може, діти є у тебе?

Може, їх тобі не треба?

 

Зебра

Діти! Діти? Які діти?

Де мені від них подітись?

Я модняча! Я крута!

Я красуня непроста.

Хочу жити лиш для себе.

Про дітей же дбати треба.

То нащо мені морока?

Маю вигляд я нівроку.

Чорна-біла, біла-чорна.

І приваблива, й моторна,

Зможу вийти заміж вдало.

Грошей буде вже чимало!

Дуже вже люблю я гроші.

Ох, які ж вони хороші!

Щось я трохи вже втомилась.

Мабуть, надто зазебрилась.

Треба трохи відпочити.

Потім буду чепуритись.

 

Злюки

Ми – потворні, злі, нечемні.

Неслухняні і химерні.

Нас усі-усі бояться,

Бо ми вміємо кусаться.

Зуби в нас – це ого-го!

Зараз я вкушу. Кого?

Хто один отут блукає,

Друзів вірних не скликає?

Він – один, а нас – аж два.

Налякаємо? Ага!

Бу-бу-бу! Бе-бе-бе!

Налякали ми тебе?

 

Ворона

Ой, рятуйте! Тут потвори!

Караул! Рятуйте! Горе!

 

Злюки

Не втечеш тепер від нас.

Налякаємо всіх вас!

 

Чарівниця

Чую крик по допомогу!

Поспішаю на підмогу!

Треба тут приборкать зло,

Щоби й сліду не було.

 

Знаю, чом це ви патлаті,

Неумиті, волохаті,

Розкуйовджені нечеси.

Та самі скажіть все чесно.

 

Злюки

Ми були малі нечемні

І не слухалися нені.

Лихословили, сварились.

На бандюг перетворились.

Мама спершу нас просила,

Цілувала і молила,

Піклувалась, скільки сил.

Ми сміялися з цих слів

І, нечемні, утекли,

Жити в лісі почали.

 

Ми не хочем буть такими.

Ми втомились бути злими!

 

Чарівниця

Знаю, як допомогти.

Тут без чар не обійтись!

Чари-бари вищий клас.

Станьте іншими в цей час!

 

Крокодил

Ой-ой-ой! Я став зеленим!

Мавпа

Ай-Ай-Ай! Поглянь на мене!

Ну, спасибі, начудила.

Що ти тут наворожила?!

 

Чарівниця

Чари-бари вищий клас!

Станьте гарними в цей час!

 

Бичок

Це, по-твоєму, краса!?

Дай я почаклую сам!

 

Чарівниця

Чари-бари вищий клас!

Станьте добрими в цей час!

 

Слон

Ось тобі і збувся сон…

Тільки я – великий слон!

 

Слоненя

Я-маленьке слоненятко.

Маю маму, маю татка.

Хочу вам усім сказати:

Старших треба поважати.

Я до мами притулюся

І за хобот ухоплюся.

Є родина у слона

Невелика, та міцна.

 

Ворона

Може, ти й мені поможеш?

 

Чарівниця

Чом би й ні, якщо ти просиш.

Ось тобі одне яйце.

Ти погрій, подбай оце

Про гніздечко для дитини –

Будеш мамою віднині!

 

Ворона

Лиш одне? Хай буде так!

Вити гнізда я мастак!

От настав для мене час:

Не зійду з гнізда і раз!

В лапу коле, там пече,

Тут свербить, болить плече.

Я тепер вже точно знаю,

Що любов у серці маю.

За мої оці терпіння

Буде, врешті, вже дитина!

Відлучатись я не можу –

Буде воронятко гоже,

Дуже гарне пташеня.

Ой! Щось стукає! Маля?!

 

Пташеня

Я нарешті вже з`явилось!

В шкаралупі засиділось.

Ой, а це хто? Чуня-муня?

 

Ворона

Схаменися! Я – мамуня!

 

Пташеня

Щось ти в мене не крута.

Хата в нас не золота.

І авто я тут не бачу.

 

Ворона

Люди добрі! Ледь не плачу.

Ще не встигло роздивитись,

Починає мене вчити.

Що за діти! Що за час!

Та нічого. Без образ.

Ти у мене найгарніший,

Найрідніший, наймиліший.

Як же я тебе люблю!

 

Пташеня

Бачу маму я свою.

Що ж, батьків не вибирають.

Я люблю тебе!

 

Ворона

Я знаю!

Ще багато треба вчити,

Як оце життя любити.

Головне в житті – любов.

Це повторю знов і знов.

Погода