Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

ПОПОВИЧ Н.

ВОСКРЕСЛА МРІЯ

Любила мати сина над усе,

леліяла, мов квіточку в садочку.

Ледь-ледь на ніжки зіп’ялося мале —

блакитним шовком вишила сорочку.

Поїла материнським молоком

і піснею, що пахла чебрецями.

Казала: «Будеш, синку, козаком,

як прадіди, за волю й правду станеш!».

Навчала промовляти «Отче наш»

не голосом, а серцем нелукавим,

не заглядати на чужий калач,

а їсти хліб, зароблений руками.

Син виріс. Смолянистий в нього чуб,

тоненький стан, як в молодого клена.

Біля ставочка в затінкові верб

уже чекала вірна наречена.

Та вдарив грім — і розляглась луна

по селах і містах у мить єдину.

І вилетів, мов сокіл із гнізда,

синочок боронити Україну.

Несли прожиті роки журавлі

щоосені у лагідні країни,

а син не йшов. Лиш болі і жалі

снували в косах мами павутину.

І де могила, і який кінець,

яка земля прийняла силу й вроду?

її синок був лицар і боєць,

а кажуть, був він «ворогом народу».

Горіли айстри сонячно в саду.

Тріщали у печі пелюстки хмизу,

коли сусідський хлопчик на ходу

гукнув: «Ввімкніть, бабусю, телевізор!».

Забилось серце у хвилини ті:

«Невже про сина?» — аж не стало сили.

А сильний голос диктора тремтів:

«Вкраїна незалежність зголосила».

Сміялись люди — плакала вона,

співали люди — мати голосила.

Та чистою була її сльоза,

бо звістка мрію сина воскресила.

Погода