Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

ПІДСУХА ОЛЕКСАНДР

МАТИ

Чемодани впаковані. Взято квиток.

Я збираюсь летіти в заморські краї.

І прийшли попрощатися друзі мої.

Та чомусь мені мати не йде із думок.

Телеграма у дім! В серце звістка як ніж!

Що робити мені? Зачекай, чужино!

У село! У село! У село чимскоріш!

Хоч і пізно уже. Все одно.

Ось хатина. І люди ідуть до двора.

Онде дядько Василь. А у хаті плачі.

Вечоріє. В вікно зазира дітвора.

– От і все, – каже дядько, –

Сьогодні вночі…

Ще ж учора співала ось тут на грядках

(Як минаю подвір’я, то завжди спиня),

У біленькій хустині, з сапою в руках.

Все робила сама до останнього дня.

Це я знаю. Хотів же забрати з села,

Щоб жила при мені, щоб у місті жила.

І нарешті забрав. Та скінчилась зима:

– Сину, чом не везеш? Бо поїду сама. –

Я не хочу везти, відмовляю, прошу.

– Люди сіють уже. Я без діла сиджу. –

Ще ж учора робила. Так всеньке життя.

Ще учора співала. Й нема вороття.

Рвися, серце моє, від скорботи й жалю!

Лиш одного б хотів, про одне лиш молю,

Щоб, як мати, – не гнутися в горі-біді,

Щоб, як мати, – із піснею впасти в труді.

Погода