Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

ЛУКІВ МИКОЛА

ВІДВІДИНИ

—  Напевне,  й  не  ждали?
А  я  от  прийшла…
Добридень,
Та  й  стала
На  самім  порозі.  —
Оце  вам  гостинців
До  свят  привезла…  —
А  руки  в  самої
Заклякли  з  морозу.
Вона  зосереджено
Їх  розтира,
І  хукає  в  пучки,
І  сяє  очима.
З  корзини  до  внучки
Калач  визира
І  яблука  світять
Боками  тугими.
—  Заходьте,  —
Припрошують  зять  і  дочка.
Дитя  круг  бабусі
Метеликом  в’ється.
А  бабця  весела,
Щаслива  така,
Жартує,
Частує  усіх
І  сміється.
А  потім  дочка
Накриває  стола,
Парує  обід,
І  розказує  мати
Про  те,  що  отак  би
Із  ними  жила.
В  селі  продала  б
І  город  свій,
І  хату,  —
Гляділа  б  на  старості  років
Дитя.
Одне  тільки  тяжко:
Без  поля,
Без  жита,
Без  подруг-сусідок,
З  якими  прожито
У  згоді  й  незгоді
Не  рік,
А  життя.
Вона  усміхається,
Тихо  встає
І  ніжно  цілує
Онуку  в  голівку.
—  Ні,  —  каже,  —
Нехай  уже  буде,  як  є,
Пишіть  мені  діти,
Частіше,
Та  й  тільки.  —
Її  проводжають  утрьох  на  трамвай.
Махає  внуча
на  прощання  рукою.
І  повняться  очі
У  жінки  любов’ю:
—  Нехай  вам  таланиться,  діти,
Нехай!

Погода