Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА

Спить жінка, розкинувши зморені руки...

 

Спить жінка, розкинувши зморені руки,

Чорна коса, неначе далека важка дорога,

По подушці мережаній в’ється…

Спить жінка, чоловіку на руку тужаву

Поклавши довірливо голову.

Спокійно і затишно їй,

Бо сила тієї руки незбагненна;

Вона може вирвати дуба, розтрощити скелю,

Вона може взяти її і понести до сонця,

Вона може, повинна змогти все,

Бо поруч спокійно сплять четверо…

Виноград визріває,

Заплівшись між рамкою і між дзеркалом,

Полумиски в миснику стихли мережано.

Пахучі ложки товстобокі у глечику сохнуть,

На долівці стихає осоки голосиста пісня.

Коло печі новий ослін, аж сяє –

Гриць змайстрував,

А як пальця молотком влучив –

Не заплакав (уперше),

Тільки матері в очі глянув…

Виріс дивний якийсь!

Катря півні малювала на комині,

Мати натрапила – засоромилось дівча.

Ростуть діти!..

Спить жінка, на сильну руку поклавши голову,

А поруч на ковдрі її невеличка рука,

І така вона проти тієї – крихітна й безпомічна,

Та може звалити дуба, розтрощити скелю,

Та може все!

Може, коли вона поруч…

Спить жінка – і сниться їй,

Що лежить голова її

На руці чоловічій,

А в присмерку білий трикутник солдатський,

Неначе осколок гарячий у серці,

Кожне слово пульсує, мов жилка на скроні.

Спить жінка, сплять діти, спить хата –

Не спить останній

Солдатський лист.


Погода