Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

ГОЛОВКО ОЛЕГ

РЕКВІЄМ

А до Вас я, ой матусю, вранці їхав до живої,

А приїхав – чорні двері відчинила вже труна.

Чорні верби нахилились над рясною сивиною,

Чорні вишні позбігались,

Чорна плаче далина.

Вже вам вітер не повіє.

Місяченько не всміхнеться.

І зозуля на світанку добрих мрій не накує.

А травичка біля хати на зелені ніжки пнеться,

А при березі в березі сік, мов сльози, виграє.

Тричі різаний і шитий, на війні свинцем побитий,

Стане батько, мов ікона, гляне смерті віч-у-віч.

Біля нього скраю тихо всенародне сяде лихо

І воєнне, й повоєнне, і з важких десятиріч.

Там жінки в плугах голосять,

Там сирітки хліба просять,

Там садки рясні під корінь йшли рубати зі слізьми,

Там дитина крутить жорна,

Білий світ там в сукні чорній,

Але люди непоборні залишаються людьми.

Станьте поруч над труною, над рясною сивиною,

Люди знані і незнані, люди рідні і чужі.

Треба з миром і любов’ю в світі жити між собою,

Бо усім судилось бути на сумній оцій межі.

Станьте поруч над труною, над безмежною журою

Всі – і атомні й нейтронні – навіжені палії.

Чи не мати вас кохала?

Чи не мати годувала?

Чи не вам заповідала думи й радощі свої?

Знаю, мамо, ви з могили вже не встанете ніколи,

Смерть не вб’єш, і не підкупиш, і не скажеш:

<<Відійди!>> –

Але Ви життям скріпили всенародне вічне коло,

Бо і в дітях, і в онуках мати житиме завжди.

Нам в піснях її тужити,

Нам її плекати мову,

Щоб зернятком проростала – вічним колом у ріллі.

Поки в світі буде жито,

Поки в світі буде слово,

Поки в світі будуть люди –

Буде Мати на землі!

Погода