Слово про маму

І
А
Б
В
Г
Д
Ж
З
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
КАЛИНЕЦЬ ІГОР КАЛІШ ГРИГОРІЙ Кальяненко Анатолій КАМІНЧУК АНАТОЛІЙ КАНІФОЛЬСЬКИЙ ОЛЕГ КАПЕЛЬГОРОДСЬКИЙ ПИЛИП КАРМАНСЬКИЙ ПЕТРО Карпевич Оксана КАРПЕНКО МИКОЛА КАТРУК ІВАН КАЦНЕЛЬСОН АБРАМ КАЧАНОВА ЛАРИСА КАЧКАН ВОЛОДИМИР КАЧУРОВСЬКИЙ ІГОР КАЩУК НАТАЛЯ КВАШНЬОВ БОРИС КВІТЧАСТА КАТЕРИНА КЕДИК СВІТЛАНА КИР'ЯН НАДІЯ КИРИЧЕНКО ГРИГОРІЙ КИСЕЛЬОВ ЛЕОНІД КИЧИНСЬКИЙ АНАТОЛІЙ КЛЕН ЮРІЙ КЛИМЕНКО ЛЕСЯ КЛИМЕНКО МИХАЙЛО КЛЬОСОВ ЛЕОНІД КОВАЛКО МИХАЙЛО Козак Надія КОЗИНЮК ЛАРИСА КОЗЛЕНКО НАТАЛІЯ КОЛОДІЙ ВАСИЛЬ Колодій Ілько КОЛОМІЄЦЬ ВОЛОДИМИР КОЛОМІЄЦЬ ТАМАРА КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОНОНЕНКО ДАНИЛО КОРДУН ВІКТОР КОРЖ ВІКТОР КОРЖЕНІВСЬКА АНЕЛІЯ Король Ольга Косаревич Мар’яна КОСЕНКО ЯКІВ Косівчук Юлія КОСМИНІНА ПОЛІНА КОСТЕНКО ЛІНА КОСТЕЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ КОСТІВ-ГУСКА ГАННА КОЧЕВСЬКИЙ ВІКТОР КРАВЧЕНКО УЛЯНА КРАСОТКІНА НАДІЯ КРЕМІНЬ ДМИТРО Крикун Галина КРИКУНЕНКО ВІТАЛІЙ Кримовська Софія КРИЩЕНКО ВАДИМ КРІСМАН НАТАЛІЯ Круль Марія КУБАЄВИЧ П. КУЗЬМЕНКО ВАЛЕНТИНА КУЗЬМЕНКО МАРИНА КУКУРУЗА ТЕОДОР КУЛИНЯК ДАНИЛО КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛЬБАК ЛІДІЯ КУЛЬСЬКА ІННА КУЦЕНКО ПЕТРО Кучерук Віктор Кушик Роман КУШНІР ВІРА

БАЖАН МИКОЛА

ПРОЛОГ ДО СПОГАДІВ

У спогадів на дні, як в зяючому кратері,

Бушує попіл, виє тишина.

Я згадую прозорі руки матері.

Вона живе. В мені живе вона.

Здається, крикну, трохи мисль напружу, –

І знайдуть спогади вагу і плоть,

І ввійдуть владно й повноправно в душу,

Щоб жити там, хазяйнувать, бороть.

Здається, досить завернуть раптово,

Піти тропою топтаною вбік, –

І стане все на давнє місце знову,

З-за рогу вийде пережитий вік.

Здається, досить раптом завернути,

Піднятися по сходах в тишину,

Щоб знов торкнути порвану струну

І музику замовклу знов почути.

О пахощі гірких пом’ятих трав,

Імла тонка й срібляста, наче грена,

Сповитий зеленню, гниллям і млостю став

І зойк над ним, солодкий плач Шопена!

Ввійти у спогади і заблудитись в них,

В наповненій органним шумом пущі,

У пам’яті збирати невсипущій

Шорсткі суцвіття й павіття доріг.

Тяжка робота родива й віднови,

Відтворення напівзабутих слів ,-

І враз тебе прониже блиск раптовий

Того, чим жив, чим і мужнів і снив.

Перегримілий шторм клавіатури,

Тачанка, вилетіла на щербатий брук,

Обгортка більшовицької брошури,

Що взяв, як хліб, ти з материнських рук.

Ти кожну синю жилку пальців бачиш,

Ласкавих пальців жовтої руки,

Вчуваєш їх нерівний пульс і плачеш,

Як плачуть в снах самітні старики.

Погода