Поради батькам ліворуких дітей

У багатьох сім’ях ліворука дитина — причина не лише хвилювання і турбот, але й суперечок та конфліктів, до участі в яких залучається майже вся родина. Розбіжності думок щодо питань: переучувати чи ні, як реагувати на роздратованість та образи дитини, невпевненість і незібраність та багато інших, — настільки велика, що ліворукій дитині досить часто стає важко від наявності великої кількості бажаючих покерувати нею та різноманітності вимог, які висуваються до неї.

Таким чином, досить часто у дитини погіршується здоров’я, а шкільні труднощі посилюються внаслідок помилкової тактики батьків, суперечливості та надмірності вимог. Іноді дорослі не помічають труднощі ліворуких дітей і не хочуть зрозуміти їх причини. Вони не можуть стримати емоцій, реагуючи на неспроможність дитини стримати свої емоції, не вірять скаргам дитини, дуже рідко, а інколи і зовсім не хвалять дитину за зроблене на уроці праці, або написане у зошиті. Отже, самі того не бажаючи, дорослі іноді роблять усе, щоб викликати у дитини хвилю протесту, відвернути від навчання, довести до неврозу.

Ліворукість є біологічною основою індивідуальності та своєрідності особистості дитини. Так, завдяки своїм нейропсихологічним особливостям ліворукі люди часто пов’язують свою діяльність із індивідуальною майстерністю та артистичною обдарованістю і досягають значних результатів.

Слід пам’ятати, що знаходячись у “правопівкульному” режимі обробки інформації людина використовує інтуїцію й переживає спалахи осяяння – ті миті людського життя, коли “все стає на свої місця” й вона розуміє, що побачила всю картину цілісно із усим розмаїттям причинно-наслідкових зв’язків (саме так, купаючись у ванні, Архімед відкрив свій закон).

Щоб допомогти своїй ліворукій дитині, батькам необхідно:

  • Зробити так, щоб ваша ліворука дитина ніколи, ні при яких обставинах не відчувала ваше негативне ставлення до її ліворукості. Не думайте, що дитина не помітить вашого злого погляду, важкого зітхання тощо.
  • Не драматизувати  ситуацію шкільних невдач. Ваша дитина повинна бути впевнена: всі помилки і недоопрацювання можна виправити; немає проблем, які не можна вирішити із вашою допомогою.
  • Якщо не вдається правильно писати літери, якщо вони не запам’ятовуються, якщо вони криві, різновеликі і скачуть у різні боки, — необхідно проводити заняття із розвитку моторики руки і координації руки і очей. Ці заняття необхідно проводити кожен день, але не більше 15-20 хвилин. Добре допомагають заняття із ліплення, малювання, вишивання та в’язання, складання мозаїки і в’язання вузликів на шнурку.
  • Якщо дитина пише із дзеркальним відображенням, переставляє літери, губить слова при читанні, плутає ліву і праву сторони, — спробуйте потренувати її зорово-просторове сприймання.
  • Чітко спланувати раціональний режим дня. Ліворука дитина, як правило, легко збуджується, швидко стомлюється, тривожна. Тому її життєдіяльність має бути спланована так, щоб не було перенавантаження та перевтомлення.
  • Уникати будь-яких суперечок, сварок, взаємної роздратованості, конфліктів щодо приготування уроків. Найкраще, якщо з першого дня дитина научиться сама сідати за виконання уроків і буде звертатися до вас по допомогу тільки у крайніх випадках, коли певна допомога дійсно є необхідною.
  • Не дозволяти зароджуватись у серці вашої дитини почуттям невпевненості і страху перед невдачею.
  • Пам’ятати: дитина має зрозуміти, що вона має право на помилку. Але при цьому вона повинна бути впевненою, що її помилки не караються, а виправляються. У вихованні є таке гуманне правило: хвалити і ганьбити слід не дитину, а її вчинок!
  • Дайте вашій дитині більше самостійності у правилах користування ручкою та зошитом на письмі. Через деякий час ліворука дитина знайде оптимальне положення для зошита на парті (він буде лежати приблизно під кутом у 1400-1600). Досить різноманітним може бути і положення лівої руки із ручкою. Не вимагайте, щоб рука ліворукої дитини лежала на зошиті відповідно положення правої руки праворукої дитини. Писати в такому положенні ліворука дитина або зовсім не зможе, або ж письмо через короткий час викличе у дитини почуття втоми, відчуття роздратованості, страху, а інколи й істерики.
  • Пам’ятати, що під час письма та малювання у ліворукої дитини світло повинно падати із правого боку.

Слід зазначити, що у багатьох ліворуких дітей почерк дуже гарний (хоча, зустрічаються і жахливі почерки). Поганий почерк частіше зустрічається у ліворуких дітей, яких переучували писати правою рукою, або навчали писати лівою рукою на “правий” лад.

Дуже часто серед ліворуких дітей зустрічаються діти, які дуже гарно малюють. Проте здібність до малювання, як правило, виявляється у шкільному віці. Певною мірою художні здібності ліворуких дітей пов’язані із образністю психічних пізнавальних процесів та достатнім розвитком дрібної моторики руки у шкільному віці. Крім того, у ліворуких дітей спостерігаються значні успіхи у математиці, музиці, шахах тощо.

Ваша ліворука дитина неповторна. Так, лівою рукою писали свої шедеври Леонардо да Вінчі, Мікеланджело, Рафаель і Пікассо, ліворукими були видатний фізіолог І.П.Павлов, письменник і вчений В.І. Даль, творець теорії відносності А.Ейнштейн, Чарлі Чаплін, Льюіс Керолл, Гарі Трумен, Бенджамін Франклін, Юлій Цезар, Пол Макартні, Мерлін Монро, Дж. Буш та багато інших видатних людей.

Волошенко О.В. СемилітЛ.Г .

Методичний посібник «Ліворука дитина: яка вона?» -Черкаси, 2002

Погода