Чи готова дитина до школи ?

КОМПЛЕКС МЕТОДИК ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ОБСТЕЖЕННЯ РІВНЯ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДІТЕЙ ДО ШКОЛИ

Сучасні умови переходу системи освіти на 12-річне навчання поставили перед педагогічними працівниками складне і надзвичайно важливе завдання, яке полягає в об’єктивному і своєчасному виявленні рівня готовності дітей шестирічного віку до шкільного навчання. Наш методичний матеріал певною мірою допоможе тим, хто буде вивчати проблеми готовності дитини до шкільного навчання.

Під готовністю дитини до шкільного навчання ми будемо розуміти сукупність фізіологічних і психологічних особливостей дитини старшого дошкільного віку, яка забезпечує успішний перехід до систематично організованого шкільного навчання.

Якщо перед вами стоїть завдання визначити рівень готовності дитини до шкільного навчання, по-перше, необхідно чітко усвідомлювати з якою метою він має визначатися. Рівень готовності дитини до школи може визначатися з метою:

1.      Відбору дитини до школи або обгрунтування доцільності відстрочки її прийому до школи;

2.      Раннього виявлення тих дітей, які у процесі організації їх діяльності на уроці потребують додаткової уваги з боку вчителя;

3.      Розробки індивідуальної програми розвитку молодшого школяра.

Таким чином, у першому випадку практичному психологу (вчителю) доцільно обмежитися визначенням наявного рівня функціональної готовності або шкільної зрілості (тобто відповідності ступеня дозрівання певних мозкових структур, нервово-психічних функцій умовам і завданням шкільного навчання). На підставі аналізу досвіду роботи практичних психологів області можна зробити висновок про те, що діти з низьким рівнем функціональної готовності до шкільного навчання мають високий рівень втомлюваності, захворюваності у випадках «гарного» навчання, що зумовлено надмірним нервово-психічним напруженням у процесі виконання шкільних завдань. В інших випадках діти з низьким рівнем функціональної готовності з перших днів навчання потрапляють до категорії «невстигаючих».

У випадках раннього виявлення тих дітей, які у процесі організації їх діяльності на уроці потребують додаткової уваги з боку вчителя, окрім функціональної готовності до шкільного навчання діагностуються також і компоненти психологічної готовності. Зокрема: розвиток довільності уваги, пам’яті, які виявляються, насамперед, в умінні дитини слухати, розуміти й точно виконувати вказівки дорослих, використовувати зразки, виконувати завдання відповідно до правил тощо.

Якщо ж метою діагностики готовності дитини до школи є розробка індивідуальної програми розвитку молодшого школяра доцільно діагностувати й визначати рівень психологічної готовності у повному обсязі, тобто діагностувати:

  • Інтелектуальну готовність (розвинуті у дошкольному віці форми мислення — наочно-образне, наочно-схематичне та інші; творчу уяву, наявність основних уявлень про природні та соціальні явища);
  • Вольову готовність (сформованість відповідного рівня довільності);
  • Мотиваційну готовність (бажання ходити до школи, набувати нові знання, бажання зайняти нову соціальну позицію — стати учнем);
  • Готовність до спілкування (сформованість у дитини відношення до вчителя як до дорослого, що має особливі соціальні функції, розвиток необхідних форм спілкування з однолітками);
  • Рівень оволодіння дитиною ігровою діяльністю.

Наш діагностичний матеріал рекомендований для фронтального обстеження дітей 6-7 років щодо визначення рівня їхньої готовності до школи, одержання необхідної орієнтовної інформації щодо формування майбутніх перших класів, попереднього виділення дітей з низьким рівнем функціональної готовності до школи.

У процесі добору комплексу методик ми виходили із тих реальних умов класно-урочної системи, у які потрапляють першокласники під час засвоєння діючих навчальних програм. На підставі практичного досвіду, ми вважаємо, що зазначені умови вимагають від учнів відповідного вміння організовувати свою рухову активність, діяти відповідно до вимог дорослих, аналізувати запропоновані зразки, виявляти наявність певного рівня розвитку мислення і мовлення, бажання ходити до школи.

Наш діагностичний матеріал може використовуватися як у дошкільних закладах так і у школах.

Ми вважаємо, що своєчасна діагностика готовності дитини до навчання у школі дозволяє:

  • Визначати ступінь готовності дитини до шкільного навчання;
  • Покращувати процес адаптації дитини до школи;
  • Запобігати втомлюваності й захворюваності молодших школярів, надмірній нервово-психічній напрузі під час виконання шкільних завдань;
  • Спрямувати увагу вихователів, вчителів і батьків на необхідність проведення додаткової розвиваючої та корекційної роботи із дітьми, які мають низький рівень готовності до навчання у школі.

Розумовий та мовленнєвий розвиток

Методика №1. Мислення і мовлення

1.1. Перед початком роботи дитині необхідно дати можливість «освоїтися» у новій для неї ситуації. Ми вважаємо, що для того, щоб дитина почувала себе впевненіше і спокійніше під час діагностування, батькам краще знаходитися з нею у одній кімнаті, але заважати. Крім того, батьки можуть спостерігати за роботою психолога (вчителя) і за успіхами своєї дитини.

Пропонуємо розпочати роботу з дитиною для перевірки її уміння орієнтуватися у навколишньому середовищі.

Рекомендовані запитання:

1.           Як тебе звати? Твоє прізвище?

2.           Скільки тобі років?

3.           Як звати твоїх батьків?

4.           Чи є в тебе дома тварини? Яких ти знаєш домашніх тварин?

5.           Яких ти знаєш диких тварин?

6.            Чи любиш ти кататись на санчатах? У яку пору року діти катаються на санчатах?

7.           Коли на небі світить сонце, а коли — місяць?

8.           Що залишається на асфальті після дощу?

9.           Чи хочеш ти ходити до школи? Чому?

 

Оцінка виконання завдання:

За кожну вірну відповідь ставимо 1 бал (якщо дитина назвала 1-2 тварини — 1 бал, якщо 4-5 — до 1 балу додається ще 0,5 бала).

Високий рівень: 9-10 балів;

Досить високий рівень: 7-8 балів;

Середній рівень: 5-6 балів;

Низький рівень: 4 бали і нижче.

 

1.2.            Розповідь по малюнку.

Перед дитиною кладуть малюнок, який має нескладний сюжет ( Хлопчики грають у м’яча. Дівчатка купаються у річці. Котик п’є молоко із миски тощо).

—                Розкажи мені, будь-ласка, про те, що зображено на малюнку?  ( Хто зображений? Що він (вона, вони) роблять? Чи подобається йому це робити?)

Оцінка виконання завдання:

Відповідь оцінюється від 1 до 3 балів.

3 бали — дитина змістовно описує дію й дійову особу, зображену на малюнку, дає ім’я дійовій особі, використовує під час розповіді прикметники (веселий, маленький, гарний, швидкий тощо);

2 бали — дитина називає дію й дійову особу, зображену на малюнку, але розповідь складається із 2-3 речень ( «Це хлопчики. Вони грають у м’яча. Їм весело».)

1 бал — дитина окремо називає дійову особу, окремо дію ( «Хлопчики. Грають у м’яча.»)

1.3.            Складання картинок із зображеними на них предметами за призначенням (предмети побуту, овочі, фрукти, транспорт, одяг тощо).

Умови проведення.  Перед дитиною розкладаються із конверту картинки із зображенням різних предметів і дається завдання:

—  Збери картинки, на яких зображено одяг, поклади їх у конверт, а конверт поклади до шафи (у книгу, на сусідній стіл тощо).

Оцінка виконання завдання:

Відповідь оцінюється від 1 до 2 балів.

2 бали — із 5 картинок зібрано 5, точно виконано всі вказівки дорослого;

1 бал — із 5 картинок зібрано 3-4, одне вказівки не виконано;

0 балів — із 5 картинок зібрано 1-2, вказівки не виконано.

Методика №2.  Наочно-образне мислення

2.1.            Загадування і відгадування загадок.

—  Чи вмієш ти загадувати (відгадувати) загадки? Давай пограємось: спочатку я тобі загадую загадку — ти відгадуєш, а потім ти загадуєш — я відгадую.

У більшості випадків першим загадує загадки дорослий, але якщо дитина виявляє бажання першою загадати загадку, їй дозволяється це зробити і отримати похвалу за ініціативність.

Загадки дорослого мають бути нескладними. Наприклад: «Чотири брати під одним дахом живуть» (стіл, стілець тощо), «Не гарчить, не кусає, а в будинок не пускає» (замок), «Мордочка вусата, шубка волосата, лапкою вмивається, а води лякається» (кіт).

Необхідно визнати, що дорослі не завжди можуть відгадати загадки, які інколи загадують діти (особливо обдаровані).

Оцінка виконання завдання:

Завдання оцінюється від 1 до 5 балів.

5 балів — дитина відгадала дві загадки з трьох, а сама загадала не менше двох;

3-4 бали — дитина відгадала всі загадки, але загадала тільки одну загадку (або не відгадала 1, а загадала 2-3 загадки).

2-1 бали — відгадала хоча б 1 загадку і загадала хоча б 1.

2.2.            Малювання людини (чоловічої фігури).

Дитині пропонуємо аркуш паперу, олівці і просимо намалювати дядю (фігуру чоловіка).

—  Намалюй будь-якого дядю. Так, як зможеш. Малюй, у тебе все вийде.

Якщо дитина відмовляється (особливо ніяковіють дівчатка, бо вони зазвичай малюють «принцес») її підбадьорюють, пояснюють, що в її віці всі діти не дуже добре малюють людей, але кожний малюнок по-своєму цікавий і значущий.

У випадках наполегливої відмови можна запропонувати дитині спочатку намалювати голову і все, що на ній має бути (але не перераховувати: очі, рот, ніс, вуха тощо). Потім пропонується намалювати наступну частину тіла і т.д. У кінці обов’язково запитуємо дитину: «Уважно подивись на свого дядю, чи все ти намалювала?»

Під час виконання завдання не дозволяється користуватися гумкою.

Оцінка виконання завдання:

Завдання оцінюється від 1 до 5 балів.

5 балів — намальована фігура має голову, тулуб, руки, ноги. Голова з’єднана із тулубом шиєю. Голова має нормальні розміри ( не більше ½ тулуба, але й не дуже маленька). На голові є волосся (або капелюх), вуха. На обличчі: очі, ніс, рот. На руках є по 5 пальців. Ноги мають ступні. На фігуру дитина «одягнула» чоловічий одяг. Частини тіла зображено пропорційно. Лінії чіткі.

*Тест шкільної зрілості А.Керна -Я.Йїрарсика пропонує оцінку фігури як одного цілого — синтетичний спосіб зображення (фігуру можна обвести контуром, не відриваючи олівець від листка). Уданій методиці ми обов’язково звертаємо увагу на чіткість ліній, але не акцентуємо увагу на синтетичному способі зображення фігури.

4 бали — виконано всі вимоги зазначені вище, проте не вистачає 1-3 частин тіла (шия, волосся, один палець на руці, але не якась із частин обличчя). Частини тіла зображено пропорційно. Лінії малюнку чіткі.

3 бали — на малюнку зображено голову, тулуб, кінцівки. Допускається відсутність шиї, вух, волосся, одягу, пальців, ступнів.

2 бали — примітивний малюнок із тулубом. Кінцівки намальовані лише простими лініями. На обличчі схематично зображено очі, ніс, рот.

1 бал — у фігури відсутні деякі суттєві елементи (тулуб, руки. Ноги). Лінії малюнку криві, не чіткі.

На підставі аналізу наукових робіт М.Д. Баррето, П. Лайта, В.С. Мухіної, П.Т. Хоментаускаса та інших ми вважаємо, що особливості графічних зображень дитячих малюнків певною мірою пов’язані із рівнем розумового розвитку дітей. Так, П.Т. Хоментаускас вважає, що психологу необхідно звертати увагу на такі особливості дитячих графічних зображень:

1.      Кількість частин тіла. Чи намальовані голова, волосся, вуха, очі, зіниці ока, вії, брови, ніс, рот, шия, плечі, руки, долоні, пальці, ноги, ступні.

2.      Чи є декоративні деталі: капелюх, комір, краватка, кишені, пасок, гудзики, елементи зачіски, прикраси і таке інше.

Інформативною може бути і абсолютна величина фігури: Діти, схильні до домінування, впевнені у собі, зображують фігури великих розмірів; якщо дитина зображує маленьку фігурку, це може бути пов’язано із тривожністю, невпевненістю у собі, почуттям страху.

Необхідно зазначити, що якщо діти 6-7 років пропускають у процесі зображення обличчя деякі деталі (очі, рот), це може свідчити про серйозні порушення у спілкуванні дитини з іншими людьми (ізольованість, аутизм тощо).

Аналізуючи малюнки дітей , ми прийшли до такого висновку: чим детальніше зображення чоловічої фігури, тим вищий загальний рівень психічного розвитку дитини. Якщо у 6-7 років дитина не намалює одну з деталей (голову, очі, ніс, рот, вуха, руки, ноги), на це необхідно звернути увагу, зафіксувати у протоколі та спостерігати за її подальшим рівнем розвитку.

 Методика №3. Виконання роботи за зразком, перевірка рівня розвитку дрібних м’язів руки та довільності уваги.

Малювання будиночка. (виконання роботи за зразком).

Ця методика є модифікацією тесту Д.Векслера і використовується для визначення рівня розумового розвитку дитини. Виконання цього завдання дозволяє виявити уміння дитини орієнтуватися на зразок, вміння точно копіювати, що передбачає певний рівень довільності уваги, просторового сприймання, сенсомоторної координації та дрібної моторики руки.

Дитині пропонується аркуш паперу ( без ліній і клітинок), олівець і зразок, на якому зображено будинок (Мал.. 1).

Мал.1

Завдання:

— Тобі потрібно уважно роздивитися цей малюнок і перемалювати його на свій аркуш паперу. Але будь уважним, щоб усе було намальовано так, як на моєму малюнку.

Оцінка виконання завдання:

Завдання оцінюється від 1 до 5 балів.

5 балів — приблизно дотримано розмірів, дим складається із семи завитків, дах заштриховано у той самий бік, що і на зразку. Отвір круглий. У паркані по 5 штахетин з обох боків і намальовані вони по-різному. На малюнку немає подвійних ліній (наведення), лінії однаково чіткі. Паркан і дим малювався без відриву ручки від аркуша.

4 бали — всі деталі виконано вірно, але не досить акуратно; все виконано дуже акуратно, але одна деталь виконана невірно (дах заштрихований не в той бік, дим складається не із 7 завитків тощо).

3 бали — все виконано акуратно, проте у двох деталях допущено неточності.

2 бали — малюнок виконано, проте допущено декілька помилок.

1 бал — намальовано лише контури будинку та даху.

Якщо дитина тримає олівець у лівій руці,це обовязково зазначається у протоколі обстеження. Перевчати «лівшу» не слід. Якщо батьки хвилюються з цього приводу, їх потрібно заспокоїти.

 

Миттєве сприйняття кількості

На столі перед дитиною розсипано лічильні палички. Дорослий дає завдання:

—  Бери зі столу стільки паличок, скільки буду брати я.

Потім дорослий бере одну паличку, кладе її собі на долоню, показує дитині і відразу ж зажимає кулака. Потім дитині пропонується взяти таку ж кількість паличок (кількість взятих паличок фіксується). Далі показується 2 (3,4,5) паличок і вся процедура повторюється. Одночасно можна запитувати : «Скільки у тебе паличок?»

Інколи діти відразу називають кількість, інколи спочатку перераховують. Якщо дитина не може назвати кількість, можна запитати її: «У тебе стільки ж паличок, скільки у мене, так чи ні?»

Оцінка виконання завдання:

Завдання оцінюється від 1 до 3 балів.

3 бали — дитина миттєво сприймає 4-5 паличок.

2 бали — дитина миттєво сприймає 3 палички.

1 бал — дитина миттєво сприймає 2 палички.

Рекомендації щодо підвищення рівня підготовленості дитини до школи

Завданням батьків, вихователів, педагогів у процесі формування готовності дитини до  школи є:

1.             Вселити у дитину віру у свої сили, не здійснювати вплив, що веде до формування заниженої самооцінки.

2.              Не допускати у душу дитини страху до навчання, школи. Тому всі заняття з дитиною необхідно проводити в ігровій формі, не підвищуючи голос до крику у разі неспроможності дитиною виконати відразу ж те чи інше завдання у повному обсязі.

3.             Потрібно частіше хвалити і підбадьорювати дитину. Пам’ятаймо вислів Гомера «Боги і діти живуть там, де їх хвалять».

4.             Батькам і вчителям не потрібно «тренувати» дитину виконувати наведені вище завдання та подібні їм. Таке «тренування» дасть лише видимість успіху, а під час зіткнення із новими завданнями дитина зазнає невдачі, яка може бути розцінена нею як особистісна поразка.

5.             З метою підвищення рівня розвитку мислення і мовлення важливо навчити дитину брати участь у колективних рольових іграх. Кожна роль у таких іграх потребує певного розвитку психічних пізнавальних процесів (зокрема: активного мовленнєвого спілкування із іншими учасниками гри, різноманітних операцій мислення (аналізу, синтезу, класифікації, узагальнення тощо).

6.             Обов’язковою умовою формування готовності дитини до школи є не тільки розповідання дорослими казок дитині у період від 3 до 5 років, а й  слухання дитячих версій «Колобка», «Ріпки» тощо. Зазначимо, що від 3 до 5 років природною функцією та потребою дитини є «усвідомлення та відпрацювання у грі глибинних смислів життя»9. Певною мірою цьому сприяє використання казок, пісень, змістовних віршів, які пробуджують і формують у дитини високі гуманістичні прагнення (ідеали дружби, любові, взаємодопомоги тощо). Отже, доцільно переглянути з точки зору гуманізму ті художні твори, які ми використовуємо у спілкуванні з дітьми дошкільного віку.

Дорослим потрібно завжди обговорювати з дитиною прочитану книжку або переглянутий фільм. Майте також терпіння для того, щоб вислухати схвильовану розповідь вашої дитини про побачене і пережите на вулиці, про сварку з другом тощо. Ставте дитині побільше нескладних запитань і прагніть одержати на них повну, чітку і змістовну відповідь.

7.                      У дошкільному і молодшому шкільному віці у дитини інтенсивно формується образне мислення. Важливе значення для його розвитку мають заняття з малювання, ліплення, аплікації, конструювання. Спробуйте разом із дитиною складати загадки, використовуючи явища і предмети із оточуючої дійсності: ( «Хто шапочку має, та ніколи її не знімає?» (Цвях, гриб, канцелярсько кнопка); «В мене в кімнаті висить маленьке «сонце», захочу — включу, а захочу — виключу!» (Лампочка); «Мала трудівниця по квітах літала, дітям ласощі збирала» (Бджола і мед)) тощо. Всі ці загадки та багато інших складали для психолога й вчителів діти      5-7 років, учні ЗОШ №9 м. Черкаси.

8.                      Психологами встановлено, що розвиток моторики руки у дитини дошкільного віку має тісний зв’язок із розвитком психічних пізнавальних процесів. Тому, при недостатньому рівні розвитку дрібних м’язів та моторики руки дуже корисними є такі вправи: нанизування гудзиків, роздягання та одягання ляльки, складання «мозаїки», ліплення, малювання тощо.

 

Джерело: Чи готова дитина до школи? (Комплекс методик для індивідуального обстеження рівня підготовленості дітей до школи). Укладачі: Волошенко Олена Валентинівна, завідуюча кафедрою психології та педагогіки безперервної освіти ОІПОПП та Семиліт Людмила Григорівна, практичний психолог ЗОШ № 9 м.Черкаси. Черкаси, 2001

 

Погода