Архив автора

У Ковтунах буде патронатна родина

Із минулого року в Україні завдяки Міжнародній Благодійній Організації «Партнерство «Кожній дитині», крім вже існуючих форм сімейного виховання (прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу,  сімей усиновлювачів та опікунів) появилася нова форма – патронатна сім’я, яка передбачає виховання дітей, які вилучені з сім’ї тимчасово, а їхні батьки не позбавлені батьківських прав.

Патронатна сім’я утворюється з метою термінової допомоги для дітей, які потрапили в кризову ситуацію. Вона бере на виховання дітей в свою оселю як правило на 3 місяці. Поки вилучені діти знаходяться в патронатній сім’ї,  соціальні служби працюють з біологічними батьками для усунення складних життєвих обставин, що призвели до вилучення дітей. Пріоритетом є повернення дитини назад у рідну сім’ю. У разі неспроможності батьків виконувати свої функції, їх позбавляють батьківських прав, а дітей влаштовують до інших перелічених вище форм сімейного виховання.

До патронатної сім’ї є ряд вимог. Зокрема, нею не може бути одинока особа. Сім’я повинна мати позитивний досвід виховання своїх дітей. На час перебування дитини вихователь не може працювати на іншій роботі. У патронатній родині одночасно можуть перебувати діти тільки з однієї сім’ї, тобто брати та сестри.

Черкаський обласний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді активно працює над упровадженням послуги патронатного виховання. 4 сім’ї, залучені до проекту, пройшли відповідне навчання за спеціальною програмою підготовки кандидатів. Серед них сім’я Василя Івановича та Лариси Миколаївни Мельників з Ковтунів. Заняття проводились професійно  тренерами соціальних програм Катериною Урсол та Ольгою Рак не лише з вихователями, а й з різноманітними представниками соціальних служб та посадовими особами. Слід сказати, що ряд питань соціального патронату потребують додаткових уточнень, оскільки законодавство дещо відстає від розвитку даної форми сімейного виховання. Власне кажучи, не стільки законодавство як його розуміння та тлумачення на місцях може дещо сповільнити процес створення патронатної родини.

21 лютого пiд час проведення спiвбесiди на рівні керівників Золотоніського району прийнято рiшення про запровадження послуги патронату над дитиною та створення сiм’i патронатного вихователя Мельник Лариси Миколаiївни та її помiчника Мельника Василя Iвановича.

У кінці березня проведено заключний тренінг із посадовими особами, які тісно працюватимуть з даною сім’єю. Залишилось отримати відповідні документи і почати важливу роботу. Хай щастить!

Проект «Марафон «Охочих правознавців» реалізовано в Мелітополі і у Золотоніських школах

У рамках всеукраїнського проекту «Зміцнення міжрегіональної комунікації і співпраці», який реалізує СУМ  (Спілка Української Молоді) в Україні за підтримки Національного Фонду підтримки Демократії (NED), розпочав роботу і наш міжрегіональний короткотривалий проект між школами Золотоніського району і м. Мелітополь. Його початку передував рік плідної співпраці й дружнього спілкування. Шанований педагог, прекрасна людина і активний, талановитий тренер Тетяна Москаленко запрошувала до співпраці багатьох педагогів району. Та весь курс із п’яти тренінгів впродовж року відвідали, на жаль, не всі. Найактивніші учасники торік у грудні були запрошені до Чернігова на робочу зустріч, де й отримали пропозицію підготувати проекти на конкурс міні-грантів. Золотоніський район підготував дві роботи:  «Марафон «Охочих правознавців» (автори Марина Рудь та Світлана Бахмет) і «Об’єднаємось заради миру» (Валентина Третяк та Олена Кваскова). Обидва проекти сподобались журі і отримали міні-гранти на їх реалізацію.

Читати далі »

Березень 2017 року в літописі закладу

1 березня було проведено загальношкільні батьківські збори.

7 березня відбулися урочисті заходи молодших та середніх школярів з нагоди Міжнародного жіночого дня.

7 березня в приміщенні закладу відбувся урочистий концерт учасників художньої самодіяльності Ковтунівського СБК з нагоди свята 8 Березня.

Із 7 по 16 березня в закладі відповідно до наказу відділу освіти райдержадміністрації проведено Декаду правових знань з нагоди відзначення Міжнародного жіночого дня – 8 Березня.

9 березня відбувся шкільний відбірковий етап районного конкурсу «Мистецький дивокрай Черкащини».

14 березня на базі Золотоніської районної поліклініки медичний огляд пройшли 11 підлітків 2002 р.н., які навчаються в закладі

15-17 березня у тренувальних зборах по підготовці до IV етапу Всеукраїнської олімпіади з астрономії взяли участь вчитель Мала О.Г. та учень 9 класу Нетудихатка Ростислав.

16 березня 12 учнів закладу взяли участь в Міжнародному етапі математичного конкурсу «Кенгуру»

17 березня (із запізненням на два тижні через запізніле надходження текстів завдань від організаторів) у закладі була проведена шорічна Всеукраїнознавча гра «Соняшник» з української мови, української літератури, історії та народознавства, учасниками якої стали 18 учнів 1-8 класів.

21 березня проведено підсумкове засідання атестаційної комісії закладу

22 березня відбулася творча зустріч з працівниками централізованої районної бібліотеки та колишніми сільськими бібліотекарями Ямборською Н.І. та Власенко Г.Т.

23 березня учнями та працівниками закладу проведено благоустрій території закладу.

24 березня у закладі в рамках проекту «Марафон Охочих правознавців» перебувала група учнів та вчителів з Мелітополя.

Із 24 березня по 02 квітня у закладі триватимуть весняні канікули.

25 березня група учнів закладу разом з гостями з Мелітополя побували на екскурсіях в Гельмязеві та Каневі.

Із 27 березня по 08 квітня — курсова перепідготовка вчителя початкових класів Крохи В.В. та вихователя дошкільної групи Шеремет С.М. в Черкаському ОІПОПП.

28 березня під час засідання Міждисциплінарного методичного семінару, що проводився на базі Черкаського національного університету ім.Богдана Хмельницького відмічено Малу О.Г., вчителя фізики та математики.

30 березня Аня Шерстюк, учениця 5 класу, виступила на заключному етапі районного конкурсу «Мистецький дивокрай Черкашини».

Народні традиції та прикмети березня

1 березня

У давнину 1 березня вважалося початком нового року, і цей день традиційно був неробочим. У деяких місцевостях цей день називали Данило-новачком — першим днем весни. Вважали, що Данило-новачок вмився і нас дощем вмиє.

Якщо вночі випадав сніжок, матері неодмінно посилали діточок зробити доріжку до колодязя, змести сніг зі сходинок ганку — це приносило щастя в будинок і здоров’я дітей. Вагітні жінки обов’язково намагалися подивитися на сонце, що сходить, оскільки воно дає сили виносити здорове і міцне дитя. Повитухи ж вносили полуденну сніг в хату і обтирали їм руки, щоб їм передалася весняна чистота.

Погоду у цей день передбачали грім і вітер. Якщо 1 березня при північному вітрі прогримить грім, то весна буде холодною, при східному вітрі — весна буде сухою, при західному — мокрою, а при південному — теплою.

2 березня

У давнину вірили, що дивитись вечором на небо у цей день не варто, інакше побачена на Федора зірка, що падає, може означати важку хворобу. Перший раз у році можна побачити купчасті хмари; сіра ворона, відчуваючи прихід тепла, починає будувати гніздо. Люди живуть очікуванням тепла, але зима ще нагадує про себе раптовими морозами. «Яка погода у цей день, такому і літу бути».

Цей день отримав подвійну назву на честь святих, пам’ять яких відзначалася в цей день. У народній свідомості великомученик Феодор Тирон перетворився на тирана, вчасно одумався і захищав людей.

Маріамна, сестра апостола Пилипа, перетворилася в народних уявленнях в мару — дух в образі жінки, що з’являвся в будинку, на подвір’ї, в порожніх будівлях.

3 березня

У цей день подавала голос вівсянка — маленька пташка з жовтуватою грудкою і зеленої спинкою. Вважалося, що вона веде за собою весну і з її появою сонячних і теплих днів стає все більше.У селах пекли вівсянички (пиріжки з вівсяної муки).

У давнину вважали, що в цей день бог родючості Ярило брався за соху і борону — перевіряв, чи готові вони до весни. Селяни в цей день починали підготовку до весняних робіт у полі. З цього дня і у ковалів додавалося роботи: саме вони ремонтували плуги і борони, які вже зовсім скоро будуть потрібні в поле. Говорили: «Розпушилась верба, зимі немає ходу до селянського двору».

Якщо цього дня багато снігу, то буде багато хліба. Снігу надує — хліба прибуде; вода розіллється – сіна набереться. Туман передбачає дощове літо.

4 березня

У давнину цей день називався Ман’як. Здавна існує переказ, що у цей день не слід дивитись на зірки, що падають, оскільки це погана прикмета. За народним повір’ям, якщо хвора людина побачить у ніч напередодні свята, як зірка падає, то вона цього року ж і помре. За давніх часів до хворого навіть приходили прощатися його рідні та друзі, бо його зірка вже вважалася згаслою: «Бо то його зірка з неба впала і вона з собою душу забере!». Але не слід перейматися через це повір’я, оскільки сама ж народна традиція заперечує віщування падаючої зірки.

Цього дня побоювались захворіти, бо за повір’ям хвороба буде тривалою.

5 березня

У цей день треба було попросити (або навіть взяти потайки) з кузні гарячого вугілля і віднести їх в поле. Висипали їх на краю поля і просили благополуччя для хлібороба, сприятливих умов для зростання і дозрівання хліба і хорошого врожаю.

6 березня

У цей день вшановується пам’ять преподобного Тимофія, пустельника. У народі Тимофія називали Весновієм і говорили: «Як не злися хурделиця, все весною повіває», «Дожити до Весновія, а там зима не страшна»

Вважалося, що саме цей день визначав весну: яка погода в цей день, така і весна буде. З цього дня починався сокорух у кленах і березах. У цей день люди похилого віку злазили з печей і перебиралися грітися на сонечку на призьбу — це нижня частина зрубу, завалена для тепла ялиновим гіллям, голечник, соломою навпіл із землею. Дуже любили цей день діти, оскільки у людей похилого віку завжди знаходилося для них час, говорили, що Весновій віє і старого гріє.

За Тимофія весну дивилися: який Тимофій — така і весна.

7 березня

У народі вважалося, що саме в цей день прилітають додому шпаки, граки і ластівки. Вважалося, що ранній приліт птахів — до ранньої весни, а ще що ранні ластівки — до щасливого року. У цей день починалися польові роботи. Поки по дорозі ще можна було проїхати, на поля вивозили гній. Треба було в цей день таємно взяти землі з-під першої весняної сохи і так само таємно покласти її в хату.

8 березня

Цей день отримав назву «кислі дівки», бо ті дівчата, які не вийшли заміж до Масляної, мали чекати до літа. Вважали, що цей день був одним з кращих, для того щоб приворожити вподобаного молодої людини

9 березня

Дев’ятого березня — свято на честь першого (IV ст.) і другого (452 р.) віднайдення голови Івана Предтечі, в народі Обретіння.

За церковними переказами, після відсічення голови Івана Хрестителя тіло було поховано його учнями в самарійському місті Севастії, а голова — таємно — на горі Ємонській. Через багато років при будівництві храму на цій горі й відбулося Перше віднайдення голови Іоанна Предтечі. Щоб не було вчинено наруги, вона була знову похована у збудованій церкві. У 452 р. відбулося Друге віднайдення голови Хрестителя. Святиня була перенесена в Едессу, а пізніше в Константинополь.

Свято «обретіння» стало називатися в народі «обертіння». Кажуть, що в цей день «птахи обертаються до нас головами, збираються летіти до нас».

10 березня

У цей день вшановується пам’ять святителя Тарасія, архієпископа Константинопольського. Святого покровителя цього дня просять позбавити від лихоманки Погоду у цей день передбачають птахи: синиця заспівала — тепло ворожить. З цього дня відбувається перехід середньої температури повітря через 0 градусів. Це вважається часом появи прогалин. Набухають бруньки — весну чують. З цього дня добре садити насіння на розсаду капусти і помідорів.

11 березня

11 березня відзначається день пам’яті святого Порфирія, єпископа Гизського. У минулі часи погоду у цей день визначали по вітру: якщо вітер подме з півдня чи з південного заходу, слід чекати швидкого потепління.

12 березня

12 березня вшановується пам’ять преподобного Прокопія Декаполита, сповідника. У народі цього святого називали ще Перезимником. Говорили, що у цей день «березень дорогу рушить, але в’язне у заметі», «і тане, і мерзне». Якщо у цей день бував дощ, то очікували і мокрого літа. А якщо дув південний вітер, і на вулиці була капель, то літо обіцяло бути теплим.

13 березня

У цей день вшановується пам’ять преподобного Василя, сповідника. У народі помічено, що цей день завжди буває теплим, щоправда і дощ може бути, але це хороша прикмета: на багатий врожай і хороше літо. У давнину спостерыгали, як тануть круги навколо дерев, по цьому судили про весняну погоду: «круті краї, крута і весна буде, пологі – весна буде протяжною». 13 березня вважається астрономічним рубежем зими і літа.

У цей день було прийнято приносити в будинок соснову гілку — вірили, що вона очищає повітря в будинку і дає здоров’я його мешканцям. З соснових бруньок і хвої готували в цей день різні настої та чаї.

14 березня

14 березня вшановується пам’ять первомучениці Євдокії. За старим стилем це перший день весни. В цей день люди особливо пильнували, якою буде погода, щоб запрогнозувати весну і літо: «Яка Євдокія, таке і літо»; «Звідки вітер на Євдокію, звідти і все літо». «Якщо граки прилетіли до Євдокії — літо буде мокре, а сніг зійде рано».

Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.

Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.

Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.

Які Явдохи, таке й літо: теплий вітер — на мокре, вітер із півночі — на холодне, крутитиме млини — так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу – плодитимуться бджоли, а з півдня – врожайний на хліб рік.

На Явдокії замічай: як буде сонячно, то добре на пшеницю буде.

Явдохи-плющихи: гарний день вдасться — на врожай огірків та опеньків.

Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться — розраховуй на пізній засів.

Якщо на Явдохи день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.

Якщо на Явдокії біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.

Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юра вівця напасеться.

Тепла Явдоха з південним та західним вітрами — літо буде з медом.

15 березня

З давніх часів по цьому дню дивились, яким буде літо. Якщо дме теплий вітер, то чекали теплого дощового літа. Якщо сніг, мороз, північний вітер, то влітку тепла не буде. А якщо зранку зарядить дощ, то лити буде все літо. І хоча погода ще може бути достатньо холодною, з цього дня закінчуються стійкі морози.

16 березня

У минулі часи помітили, яка середина березня — таке і літо. У селян була традиція обходити навхрест поле, тим самим вказували, що сонцю ніколи відпочивати, потрібно і вологу вести, сніжицею поле поїти. З цього дня для городників розпочинається підготовка картоплі на посадку.

17 березня

17 березня відзначається день пам’яті преподобного Герасима Йорданського. У народі Герасима називають Граківником, тому що з цього дня з теплих країв прилітають граки: «Грак на горі — так і весна у дворі». Якщо грак прилетів, через місяць сніг зійде. Коли грак з землі хворостину підіймає — сонячне літо обіцяє. Якщо граки кричать, значить погода скоро зіпсується (скоріш за все буде дощ).

Якщо птахи летять прямо на свої старі гнізда, то весна буде дружною, вода зійде вся разом, через три тижні можна починати сівбу, а от якщо розумні птахи на гніздо сідають лише на нетривалий час і знову злітають, то холоди протримаються ще кілька днів.

18 березня

За народним звичаєм цього дня відмічали святого Конона – захисника й доглядача коней. За народними віруваннями саме за це Ілля-Громовик довіряв Конону правити кіньми на своїй колісниці. Саме в цей день селяни, що тримали коней, намагались задобрити домовика, щоб той не збиткувався з коней, а захищав їх від злих сил. Бо коні дуже чутливі до присутності злих сил, тому ті найперше намагаються згубити коней.

19 березня

У небі вже можна побачити білого лелеку, який повертається у свої рідні краї. Також може повертатись і трясогузка, хоча для неї ще зарано.

Якщо 19 березня мороз, то буде ще сорок ранкових заморозків.

Якщо дятел стукає цього дня — то весна буде пізньою.

20 березня

У народі говорили, що з цього дня весна йде, «з дахів капає, а за ніс цапає». Якщо вночі раптом вікно трісне або з даху пласт снігу зірветься, то, за народною думкою, це гріхи тяжкі на землю падають. Варто було в цей день молитися іконі Божої Матері «Споручниця грішних». У цей день можна було присушити вподобану дівчину.

21 березня

Це день весняного рівнодення. Ніч і день зрівнялись по тривалості. У північній півкулі починається весна, а у південній — осінь. Ця дата вважається астрономічним днем народження весни. Періоди рівнодення відзначаються сильними вітрами і бурями. Якщо у цей день з теплих країв повертається жайворонок, то слід чекати теплої весни. Якщо хмари високо і пливуть по небу швидко, значить погода буде доброю

Цей день був присвячений вербі — вважалося, що її гілочки виганяють з дому тяжкість. За старих часів вербою били тіло для легкості. Коли голова боліла, то гілочку верби розминали, клали під хустку, на голову, і головний біль відступав.

22 березня

22 березня відзначається день пам’яті 40 мучеників, у Севастійському озері замучених. Здавна в Україні з днем Сорока мучеників пов’язувався цілий ряд звичаїв і повір’їв. Наприклад, господині цього дня варили галушки, і кожен член сім’ї з’їдав їх по сорок штук.

На Сорок мучеників було прийнято готувати печиво у вигляді жайворонків, які своїм прильотом вже сповістили про прихід весни. Вважається, що в ці дні прилітають сорок різних пташок, і перша з них — жайворонок. Саме тому цей день називають також святом жайворонків.

Якщо в цей день тепло, то стільки днів утримається гожа днина, а холодно -бути сорока морозам.

У цей день рахували лисих чоловіків у селі: скільки нарахують, стільки ще буде морозів.

Коли хмарно і мороз, то скоро буде тепло і можна сіяти.

Яка погода на Сорок святих, така буде й у Петрівку.

Дружно тане сніг — до активної повені й буйних трав.

На Сорок святих погода, то на гречку урода.

Якщо на Сорок святих буде мороз, і сніг розтане від сонця, то буде врожай на кавуни, а якщо морозу не буде, сніг розтане від туману, то кавунів не буде.

23 березня

У давнину була приказка, що у цей день «туман з’їдає сніг», тобто вказує на прихід тепла. Туман також вказував на теплу середину травня, а іній — на дощовий день на Ісака Змійовика (12 червня). Сині хмари, які швидко пливуть по небу, передвіщали тепло і дощ. А ще 23 березня буває перша у новому році гроза. Рибаки у цей день звертали увагу на весняні струмки: якщо вони біжать у лунку, то буде добре ловиться плотва.

24 березня

У цей день спостерігали за птахами, пророкуючи яким буде майбутнє літо. Якщо гнізда розташовані на сонячному боці, значить, літо буде холодним, якщо в тіні — воно буде спекотним. Коли перший раз чують зозулю, покладається брякнути грошима в кишені, щоб водилися. Вірили, що рання зозуля (перш ніж розпуститься листя на деревах) — до голоду. У цей день починали роботи в саду.

25 березня

У народі цей день називають Феофан Проломи Наст, тому що до цього дня активно сходить сніговий покрив, ґрунт повністю відтаює. З цього дня вже можна сіяти редис. У давнину помітили: якщо 25 березня туман, то буде великий врожай льону і конопель. Щоб прикмета збулася, розкидали по двору жменю конопляного і льняного насіння для частування птахів.

26 березня

У минулі часи примітили: якщо цього дня буде туман, то все літо буде дощове. Уважно слідкували за прильотом птахів: якщо першими із перелітних птахів прилітали жайворонки, значить бути теплу, а якщо зяблик — буде холодна погода.

27 березня

Від наших пращурів до нас дійшло таке спостереження: той, кому пощастить почути грім у цей день, може бути впевненим у тому, що літо буде родючим. Якщо весною у ріках води не додатися, літо обіцяє бути жарким і сухим.

28 березня

У давнину помітили: якщо весняна вода тече повільно, то рік очікується важким. Якщо ж у цей день прилітають чайки, то можна чекати тепла. Раніше був такий звичай: якщо цієї ночі почуєш, як виє собака, слід повернути подушку, щоб сон був хорошим.

29 березня

Якщо цього дня була тепла, сонячна погода, то і весна вся буде теплою. Добре, коли сніг тане від Сонця, а не від дощу: «Коли весна красними днями зганяє сніг — родиться хліб».

 30 березня

30 березня у народі відзначають «Теплого Олекси» — День святого Олексія, чоловіка Божого, який жив у IV столітті.

Цей день вважався біологічним початком весни. Цього дня пасічники виставляють вулики, а якщо холодно, то йдуть у приміщення, де зимують бджоли, і влаштовують ціле дійство з примовляннями щодо гарного медозбору. Мисливці запевняють, що в день Теплого Олекси лисиці переселяються із старих нір у нові.

Рибалки святкують цей день, сподіваючись на добрі лови: «бо хто не шанує Олексія, чоловіка Божого, тому риба на руку не піде.

Якщо на Олексія тепло, то і весна буде теплою. Якщо на теплого Олекси бджоли зроблять перший обліт, буде добрий медозбір.

31 березня

Якщо до цього дня прилітало багато лебедів, весна буде теплою. З цього дня розпочинаються ранні грози, раннє квітування кульбаби. Якщо на схилах пагорбів з’являються перші квіти кульбаби, значить початок квітня буде теплим.

(За матеріалами Інтернетвидань)

Лютий 2017 року в літописі закладу

12 лютого до Київського регіонального центру оцінювання якості освіти відправлено комплекти реєстраційних документів учнів 11 класу.

20 лютого відбулися шкільні змагання по стрільбі з пневматичної гвинтівки.

21 лютого проведено заходи з нагоди Дня рідної мови.

21 лютого у наказі відділу освіти від 21.02.17 № 31 «Про підсумки виступу районних команд на обласному етапі учнівських олімпіад з навчальних предметів у 2016-2017 навчальному році» відмічено успішний виступ учнів нашого закладу з астрономії та фізики.

2022 лютого пройшли дні пам’яті Небесної Сотні. Відбулися перегляди фільмів та презентацій.

22 лютого відбулася акція «Свічка пам’яті людської»

23-25 лютого група учнів закладу разом з педагогом-організатором Рудь М.М. побували в Мелітополі в рамках проекту «Марафон Охочих правознавців»

Із 13 по 24 лютого тривала перша сесія онлайн обговорення програм для базової загальної середньої освіти. Свої пропозиції внесли Малий І.В., Мала О.Г. та Мельник В.І.

Список переможців ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з навчальних предметів від Золотоніщини

Математика:

  1. Кобець Анна, учениця 7 класу Софіївського НВК– ІІІ місце (вчитель Задорожня А.В.)

2.Богомол Владислав, учень 9 класу Зорівської ЗОШ І-ІІІ ст. – ІІІ місце (вчитель Іванча В.П.)

Географія:

1.Попович Анна, учениця 8 класу Гельмязівської ЗОШ І-ІІІ ст. – ІІ місце (вчитель – Алєксєєнко Н.В.)

  1. Кобець Яна, учениця 9 класу Софіївського НВК – ІІІ місце (вчитель – Орищенко Ю.Б.)

Астрономія:

  1. Нетудихатка Ростислав, учень 9 класу Ковтунівського НВК – І місце (вчитель Мала О.Г.).

2.Тимошенко Тетяна, учениця 10 класу Ковтунівського НВК – ІІІ місце (вчитель Мала О.Г.)

Фізика:

Дивнич Максим, учень 8 класу Ковтунівського НВК – ІІІ місце (вчитель Мала О.Г.)

Історія:

Головко Ліна, учениця 11 класу Богуславецького НВК – ІІІ місце (вчитель Москаленко Т.М.)

Інформаційні технології:

1.Гончар Валерія,  учениця 10 класу Благодатнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім. Г.Берези – ІІІ місце (вчитель Саєнко А.М.)

2.Комишна Вікторія, учениця 10 класу Благодатнівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. ім. Г.Берези – ІІІ місце (вчитель Саєнко А.М.)

Трудове навчання:

Алєксєєв Віктор, учень 11 класу Піщанської ЗОШ І-ІІІ ступенів – ІІІ місце (вчитель Ваченко М.Ю.)

Екологія:

Наумейко Лілія, учениця 11 класу Шабельниківського НВК – ІІІ місце (вчитель Стеблівець Т.М.)

Народні традиції та прикмети лютого

1 лютого

Цього дня вшановується пам’ять ченця IV ст. Макарія Великого, життя якого пройшло в Єгипті, де він уславився аскетизмом і богословськими працями. Помер у 391 р.

Ясний, сонячний Макарів день знаменував ранню весну. Якщо ж була завірюха — то на всю Масляну. У давнину казали: «Який Макар, такий і товар». «Якщо погода ясна, то і весна буде красна», тобто рання й тепла.

Також цей день називали Громовицею, бо саме сьогодні в природі можлива була гроза.

 

2 лютого

День на честь Євфимія Великого, ченця V ст., який вважається отцем Палестинських пустельників. Святий Євфимій заснував лавру, в якій ввів суворі правила, мав дар цілителя і чудотворця. Помер у 473 р.

У народі цей день називали «Єфимкині заметілі», які передбачали погоду найближчого часу. Якщо 2 лютого мете, то вся Масляна неділя буде заметільною. У народі побутує думка, що коли на Юхима сонячно, то весна має бути погожою, а якщо хмарно, слід чекати пізніх заметілей.

 

3 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Максима Сповідника, видатного візантійського філософа, богослова і церковно-політичного діяча. Народився він близько 580 р. Був секретарем імператора, потім прийняв чернецтво. Його вчення, що Ісус має дві волі — людську і божественну, утвердилось у православ’ї, і Максима згодом назвали сповідником віри. В центрі його філософських інтересів стоїть проблема людини й її високого призначення. Максим Сповідник — автор афоризмів про духовне кохання та багатьох інших творів. На початку 662 р. його судили, піддали бичуванню, потім відрізали язика і праву руку. В тому ж році він помер на шляху в кавказьке заслання.

У давнину була така приказка: «Якщо місяць заковзав, у хмару білий ріг встромив — буде добре жито і борошно в сито» — молодий місяць у хмарах вказував на хороший урожай. А ось ясне небо передвіщало недорід. Яскраво-червоний захід 3 січня прогнозував морозний ясний завтрашній день; а ясна погода — ранню весну. Якщо вдень сонце світить яскраво, то влітку на фруктових деревах плоди червиві будуть, а якщо воно за хмари ховається — чисті та великі.

 

4 лютого

4 лютого відзначається день пам’ яті апостола Тимофія, улюбленого учня і супутника апостола Павла. Саме Павло настановив Тимофія єпископом Ефеса — малоазійського торгового міста при Егейському морі. Близько 96 р. під час поганського свята Тимофій був побитий камінням розлюченими язичниками. В Україні цього святого називають Напівзимником, тому що близько дня його пам’яті (за старим стилем 22 січня) припадає половина зими. Морози цієї пори звуться Тимофіївськими. Після них спостерігається потепління.

У минулі часи цей день був оплотом заметілі, хурделиці та морозу: «Це не диво, що Афанасій-ломоніс (31 січня) морозив ніс, а ти почекай тимофіївських морозів». Саме мороз визначав майбутню погоду. Якщо спітніли віконниці та рами, слід чекати потепління. Якщо «сніжні візерунки» підіймаються угору склом — морозу тривати, а якщо похилилися — на відлигу. Також вірили, коли опівдні на Тимофія світить сонце — весна буде ранньою.

Багато снігу на Тимофія обіцяє щедрий врожай зернових.

Якщо схопиться хурделиця, то ввесь тиждень буде негожий; коли ж опівдні усміхнеться сонце, то закличе в гості ранню весну.

 

5 лютого

У минулі часи погоду цього дня передвіщали білки та птахи. Якщо під час морозу білка залишає гніздо і спускається з дерева, слід чекати відлиги. Якщо вранці наші предки виразно чули крик синиці, то варто готуватися до серйозних морозів.

 

 

6 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобної Ксенії, котра жила в V ст. У сільськогосподарському побуті цей день інколи називають днем Аксенії-напівзимниці, оскільки за старим стилем минуло пів зими. Побутує також інша назва — Аксенія-напівхлібниця: вважається, що до нового врожаю залишилося пів строку.

Цей день вважали переломом зими, і за ним прогнозували погоду на майбутню весну: «Яка Ксенія — така й весна». «Якщо на Ксенію хороша погода — весна буде красна (хороша)». У давнину говорили: «На півзимницю дорогу перемітає — корм підмітає». Це означало, що зима затримається, і домашні тварини з’їдять всі заготовлені для них запаси.

 

7 лютого

7 лютого відзначається день пам’яті святителя Григорія Богослова, одного із засновників християнської церкви. Народився близько 330 р., був архієпископом Константинопольським. За глибокі знання в божественній науці його назвали Богословом. У його вченні про Богопізнання основне місце відведено розуму. Григорій Богослов є автором багатьох проповідей, написаних з використанням правил античної риторики. Помер у 389 р.

 У минулі часи за цим днем судили про майбутню зиму. Яким день буде зранку до обіду, такою буде і перша половина наступної зими, а погода з обіду до вечора вказувала на другу половину зими. Густий туман передвіщав мор худоби, а ясна погода — до сприятливого року.

 

8 лютого

8 лютого вшановується пам’ять преподобного Ксенофонта і дружини його Марії. У минулі часи передбачати погоду нашим пращурам допомагали миші: якщо на Ксенофонта вони вилазять з-під снігу, слід чекати відлиги. У давнину цього дня побоювалися заметілі, оскільки вона вказувала на поганий урожай майбутнього року: «Заметіль на хати — будуть погані харчі».

 

9 лютого

9 лютого відзначається перенесення мощів святителя Івана Златоуста, видатного візантійського богослова IV ст., із м. Коман в м. Константинополь.

Незважаючи на те, що цей місяць вважається найхолоднішим, цього дня бувала й відлига, але недовга. Тому в народі говорили: «Лютнева відлига нічого не варта». Цього дня в давнину спостерігали за хмарами: якщо вони йдуть проти вітру — на сніг. На снігопад також вказував дим з труби: якщо він стелився землею без вітру, слід чекати снігу.

 

10 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Єфрема Сиріна, сирійського богослова, письменника і поета IV ст., який написав багато промов і гімнів з приводу церковних свят.

За повір’ям, на Єфрема рівно опівночі виходить з-під печі домовик, тому з давніх часів прийнято задобрювати його, залишаючи йому їжу — горщик каші.

У народі цей день називали Єфрем Вітродуй. Люди боялись вітру 10 лютого, оскільки він передвіщав сире, холодне літо. Тому і говорили: «Не до добра літнього Єфремів вітер». Ще до нас дійшли спостереження за снігом: якщо нічний сніг залишиться на гілках дерев, то й на землі не розтане.

 

11 лютого

11 лютого відзначається перенесення мощів священномученика Ігнатія Богоносця. У минулі часи цього дня наші предки слухали ліс: якщо він шумів – чекали відлиги. Вважається, що з 3 до 11 лютого проходять сім морозних ранків, коли мороз особливо лютує. Погода цього дня часто бувала мінливою, тому про неї говорили: «і теплом приголубить, і морозом віддубасить».

 

12 лютого

12 лютого відзначається Собор учителів і святителів Василя Великого, Григорія Богослова та Іоана Златоуста.

Погоду цього дня передвіщав місяць: якщо цієї ночі він був червонуватий, варто чекати сильного вітру. А сильний вітер, у свою чергу, вказував на сиру погоду: «Вітер здійнявся — до сирого року». Якщо вітер дув з півночі, а хмар не було, готувались до великих холодів.

За народними повір’ями, у цей день не можна прясти, щоб не було наривів.

 

13 лютого

Цього дня вшановується пам’ять святителя Микити, затвірника Печерського. У народі святий Микита вшановується як охоронець від пожеж, блискавок і засухи. У давнину помітили: якщо вдень 13 лютого з’явиться іній, то снігу в ніч на 14-е не буде, а якщо сніг все ж випадав, готувались до відлиги. Якщо цього дня посилювався вітер, вважалось, що він буде ставати все сильнішим, поки не перетвориться на сніжний ураган. Заглядати рекомендувалося в грубку. Коли дрова шиплять та не розпалюються, бути теплу. Коли червоним палахкотять – бути ще холоду і морозів.

 

14 лютого

Цього дня вшановується пам’ять мученика Трифона, який постраждав за віру в 250 р. Народився в Малій Азії, мав дар зцілення хвороб. Через це його шанують як заступника від будь-якої халепи, особливо від злих чар.

Здавна сільські незаміжні дівчата цього дня молилися щодо наречених. Адже це була пора весіль. День називають Перезимником, оскільки закінчується зима. Звуть і Зорепадом, бо цієї пори спостерігаються спалахи зірок. Якщо їх багато, то весна далеко. Якщо вітряно, то літо буде мокрим. Якщо випадав сніг, це розцінювали як попередження про дощову весну. Якщо до кінця дня небо вкривалось туманним прошарком білих хмар, очікували незабаром хорошої погоди. Взагалі за погодою цього дня передвіщали погоду до кінця зими: «Який Трифон, такі й останні дні лютого».

У цей день дівчата мишей заговорювали, аби ті не бешкетували і новий урожай не псували. Ще дівчата зверталися до Святого Трифона, благаючи про хорошого нареченого.

 

15 лютого

15 лютого відзначається свято Стрітення Господнього, найпошанованіше свято в лютому. Його давніша назва – Зимобор чи Громовиця. Яка погода на Стрітення — такою весна буде. Якщо на Стрітення дорогу перемітає — весна буде пізньою і холодною. Якщо тепло — весна буде ранньою і теплою. «Якщо цього дня сніжок — весною буде дощик», тобто весна буде затяжною і дощовою. Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води — весна буде теплою і ранньою.

 

16 лютого

16 лютого вшановується пам’ять праведних Симеона-Богоприємця, Ганни-пророчиці та Власія Кесарійського. З цього дня у давнину розпочиналось лагодження — підготовка інструменту для весняного посіву. З цього приводу люди говорили: «На лагодження дід встає вдосвіта — лагодить збрую літню і бороду столітню». На Власія часто бувають великі калюжі. Але тепла погода цього дня рідкість, адже 16 лютого відоме власієвськими морозами.

 

17 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Миколи Студеного, ігумена Студійського монастиря в Константинополі Миколая, котрий жив у IX ст. Друге ім’я святого утворене за співзвучністю з найменням обителі і погодними умовами: о цій порі нерідко буває значне похолодання. Відсьогодні починалися звірині (вовчі) весілля, тому святого Миколу Студійського називали «вовчим сватом». Цей день вважається одним із найхолодніших у лютому — стоять сильні морози, та йде сніг: «На Миколу Студеного снігу навалить гору». Ці морози називаються миколиними. В давнину 17 лютого звертали увагу на ялинкові гілки: якщо довгі сухі гілки згинаються — буде заметіль, а якщо випрямляються — на сприятливу погоду.

 

18 лютого

18 лютого відзначається день пам’яті святої Агафії. Її також називали «поминальницею», тому що в цей день було прийнято поминати померлих. Ще цю святу називали Корівницею, оскільки вона «корів оберігає від хвороб». У давнину помітили, якщо у цей день мороз, то весна буде привітною, а літо — сухим і спекотним.

 

19 лютого

19 лютого вшановується пам’ять преподобного Вуколи Смирнського, який був єпископом сирійського міста Смирни. Помер близько 100 р.

Цієї пори починається весняне отелення корів, а тому піклуються про його благополучний результат. У деяких місцевостях і зараз отелених корів окурюють чебрецем, щоб молоко було добрим, а молодняк — здоровим.

Морози цього дня обіцяють бурхливу весну і сухе спекотне літо. А на морози вказувала вода у криницях: якщо вона підіймається, то слід чекати морозної погоди. Також холоди передвіщав північний вітер і зозуля, яка кує на сухому дереві.

 

20 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Луки Елладського. У давнину була смачна традиція пекти пиріжки з цибулею. А погоду передвіщало сонце і хмари: якщо сонце «заходить червоно» — буде холодне літо; хмари високо — на сприятливу погоду.

 

21 лютого

21 лютого відзначається день пам’яті пророка Захарії Серповидця, великомученика Теодора (Феодора) Стратилата. Якщо вночі прогриміло, можна було розраховувати на багатий урожай, великий приплід у тварин та часті дощі влітку. Давно підмітили, чим холодніша остання неділя лютого, тим теплішим буде березень.

Щоб серп не тупився і не ламався його свяченою водою кропили.

 

22 лютого

Вшановується пам’ять єпископа Панкратія Тавроменійського, який жив у І ст., і Панкратія Печерського (XIII ст.). Останній був ченцем Києво-Печерського монастиря, лікував хворих.

Оскільки до цього дня витрачалася значна частина хлібних припасів, то й виникла приказка: «Не всяк Панкрат на хліб багат». Цей день у народі називається Никифор-Панкрати. З цього дня сильний мороз найчастіше буває лише вночі. Наші предки говорили: «На Никифора ніч темна — тікає зима» — небо без зірок вказує на ранню весну. Була традиція на Никифора збирати різне насіння, виставляти його на три ранкові зорі на мороз і після відкладати зерна до посівної. Вважалося, що тоді рослини стійкіші до температурних коливань.

 

23 лютого

Цього дня вшановується пам’ять преподобного Прохора Печерського, який близько 1093 р. став ченцем Києво-Печерського монастиря. Вів дуже суворе життя: замість хліба вживав лободу (лебеду), тому був прозваний Лебедником. Коли в Києві настав голод, то за його прикладом кияни теж почали їсти лободу, а сам Прохор виготовляв з неї хліб і роздавав людям. Помер у 1107 р. У народі святого називали Прохір-Зимоох і казали: «До Прохора стара охала: «Ой, студено!», «Прийшов Прохір та Влас (24 лютого): «Невже скоро весна у нас?», «Прохір — на тепло повернув». У народі підмітили, якщо 23, 24, 25 лютого іній на деревах, то слід чекати дощ на Мокія Мокрого (24 травня), а це означає, що все літо буде «мокрим».

 

24 лютого

24 лютого відзначається день пам’яті святого Власія Севастійського. Святий Влас, як і Георгій, вважається захисником і покровителем домашніх тварин. Літні люди подейкували, що Влас у цей день пильно наглядає за тваринами, и тому чоловіки нагадували своїм жінкам: «Дивіться, молодиці, щоб завтра принесли раненько водиці з криниці!». Нею наповнювали пляшечки, вкидали туди шматочки воску зі страсної свічки і ставили на покуть, де вона мала стояти три дні. В цей час Влас освячував її. Потім частину води вливали в криницю, а рештою скроплювали тварин.

Крім того, ті господарі, в яких було чимало худоби, спеціально замовляли молитву, після цього з іконою і святводою ішли до стайні, щоб благословити тварин. Під час молебня освячували і свічку, якою лікували хворе горло.

До Власія були морози: різдвяні, водохресні, афанасієві, тимофіївські, миколині. Але власієві вважалися найміцнішими, і останніми. У народі говорили: «Проллє Власій олії на дорогу — зимі час забирати ноги», тому що цього дня часто бували відлиги.

 

25 лютого

25 лютого вшановується пам’ять святого Олексія, чудотворця. У народі 25 лютого називали днем Олексія Рибного, тому що якщо цього дня настає відлига — літом буде добре ловитися риба. З цього дня упродовж трьох днів виставляли на ранковий мороз зерно, яке призначалось для посіву, і говорили, що проморожене насіння дає кращий урожай. Якщо на Олексія небо зоряне, можна чекати хороший збір зернових. А сонячний день обіцяв великий врожай яблук.

 

26 лютого

26 лютого відзначається день пам’яті преподобного Мартініана, «приборкувача пристрастей». Якщо цього дня танув сніг, то весна обіцяла бути сприяливою, і навпаки, похмурий день передвіщав холодну і затяжну весну. Якщо ввечері місяць був червоним, то наступного дня очікували вітру, тепла і снігу.

 

27 лютого

27 лютого вшановується пам’ять святого рівноапостольного Кирила. У давнину цього дня повитухи приймали з гостинцями жінок, у яких вони приймали пологи. У минулі часи помітили, що хороша погода на Кирила — до міцних морозів.

 

28 лютого

Цього дня вшановується пам’ять апостола Онисима. За біблійними оповідями, цей святий походив із Фрігії, області у Малій Азії. Був рабом, утік від свого пана. В Римі його навернув до християнської віри апостол Павло. Потім Онисим був єпископом в Ефесі, а помер мученицькою смертю близько 109 р. В народі цей угодник вважається покровителем овець.

Якщо швидко танув сніг, то сінокіс обіцяв бути хорошим. У давнину говорили, що 28 лютого зима з весною починають боротьбу: «Кому йти вперед, а кому назад повертатися». Ще говорили: «Як у лютому гукнеш, так восени і відгукнеться». За погодою цього дня могли передвіщати погоду наступної осені.

(За матеріалами Інтернетвидань)

Січень 2017 року в літописі закладу

5 січня заклад отримав від районної влади планшети та енергозберігаючі лампочки.

6 січня відбулося засідання педагогічної ради закладу, на якому розглянуто питання:

  1. Про стан навчально-виховної роботи в закладі за підсумками І семестру.
  2. Про стан роботи з фізичної культури.
  3. Про стан роботи з профілактики правопорушень та злочинів серед неповнолітніх.

11 січня на обласній олімпіаді з фізики виступили Дивнич Максим (8 клас) та Нетудихатка Ростислав (9 клас)

12 січня у закладі пройшов чемпіонат села по настільному тенісу, присвячений пам’яті кавалера трьох орденів Слави А.Л.Дерев’янка.

12 січня вчитель математики та фізики Мала О.Г. провела майстер-клас під час засідання школи молодого вчителя математики, хімії, біології.

13 січня підведено підсумки обласної олімпіади з фізики. Результат Максима Дивнича — ІІІ місце! Поряд з призерами  був Ростислав Нетудихатка.

14 січня в обласному фіналі змагань з усного математичного рахунку Прангліміне-2017, що проходив у приміщенні Черкаської ЗОШ №17, Максим Дивнич зайняв ІІ місце.

16 січня відновилися навчальні заняття після зимових канікул.

16 січня на обласній олімпіаді з хімії виступив Дивнич Максим (8 клас).

17 січня підведено підсумки обласної олімпіади з хімії. Результат Максима –поряд з призерами.

18 січня відбулося традиційне свято-конкурс новорічно-різдвяних вітань.

21 січня дві команди з Ковтунів та Мицалівки, до складу яких входили учні закладу Шерстюк Владислав, Дивнич Максим, Бабчаннік Віта та Москаленко Наталія, взяли участь у відбірковому етапі командної першості Золотоніського району. Ковтунівська команда одержала право виступати в фіналі.

22 січня Дивнич Максим складі збірної команди села взяв участь в чемпіонаті Золотоніського району по шашках. Сільська команда стала першою в районі.

23 січня на обласній олімпіаді з астрономії виступили Тимошенко Тетяна (10 клас) та Нетудихатка Ростислав (9 клас).

23 січня у закладі пройшли заходи з нагоди Дня Соборності України.

 24 січня підведено підсумки обласної олімпіади з астрономії. Результат Тетяни Тимошенко ІІІ місце! Результат Ростислава НетудихаткиІ місце!

27 січня проведено перегляд відеофільмів, присвячених героям Крут та учасникам АТО.

28 січня на обласній олімпіаді з біології виступив Нетудихатка Ростислав (9 клас).

28 січня одинадцятикласники Владислав Шерстюк та Віта Бабчанік у складі збірної команди села зайняли 7 місце в чемпіонаті Золотоніського району по настільному тенісу.

Досвід і молодість змагались між собою

У день Соборності 54 учасники вийшли на старт традиційного чемпіонату району по шашках. Їх кількість стала рекордною для Золотоніщини. Цьому сприяли зміни в положенні про проведення змагань. Ставка на масовість та клопітка робота організаторів принесли результат. Представники 18 сільських рад району виборювали особисту першість серед чоловіків та жінок. Одночасно проводився командний залік серед населених пунктів.

Читати далі »

Таблиці результатів зональних змагань командного чемпіонату Золотоніського району по настільному тенісу

8 команд зібрались в спортивному залі Ковтунівського навчально-виховного комплексу, що виявити триьох учасників фінальних змагань командної першості Золотоніського району по настільному тенісу.

Читати далі »

Сторiнка 4 з 123« Перша...23456...102030...Остання »
Погода