Author Archive

У Ковтунівському НВК всі працівники вакциновані

Всі 25 працівників закладу вакцинувались ради своєї безпеки та безпеки оточуючих.

У національному конкурсі «Вакциновані й відкриті», який проводить Міністерство охорони здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та магазином електроніки та аксесуарів «Цитрус» беремо участь, щоб привернути увагу до потреби вакцинації. Разом переможемо!

Результати зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року

В Українському центрі оцінювання якості освіти підбито підсумки проведення зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року.

Статистичні дані нашого закладу подано в таблиці:

Ростимо майбутніх науковців

Пам’ятним буде літо для Даші Строкань і В’ячеслава Тараненка, які після закінчення 8 класу стали учасниками археологічної експедиції «Молюхів Бугор-2021». Експедиційний загін складали учні черкаських шкіл № 18, 28, 32, студенти-практиканти ЧДТУ та ЧНУ імені Б. Хмельницького. Представників маленької сільської школи, яку знають в Черкаському обласному центрі роботи з обдарованими дітьми, включили до складу загону, оскільки в попередніх розкопках заклад успішно представляли Ростислав Нетудихатка та Дмитро Мірошніченко. Останній протягом двох років займав друге місце на обласному етапі конкурсу-захисту робіт Малої академії наук України в секції «Археологія».

Організатором експедиції була Тетяна Миколаївна Нераденко, кандидат історичних наук, автор багатьох наукових робіт з археології та краєзнавства. Її багаторічна наукова, краєзнавча та педагогічна праця сприяють пізнанню історичного минулого не лише Черкащини.

Експедиційний загін

Даша і В’ячеслав у складі колективу однодумців розкопували відому археологічну пам’ятку Черкащини і України – поселення доби неоліту та енеоліту Молюхів Бугор, яке розташоване в заплаві Тясмину неподалік села Новоселиця Черкаського району. Саме тут мешкали давні племена Середнього Подніпров’я у другій половині VI – першій половині IV тисячоліття до н.е.

Даші було легше працювати, адже поруч з нею був учень Черкаської школи №28, на якого покладалася найважча праця – викидати розкопану землю у відвал. Вона ж ретельно вивчала культурний шар поселення за допомогою саперної лопатки чи шпателя, переглядала грудки землі з тим, щоб не пропустити найдрібніші знахідки. А пізніше, коли стінки і дно розкопу готували для фотографування, Даша опанувала методику вирівнювання стінки розкопу під керівництвом Сергія Ворошніна, вчителя Черкаської школи №20, який сам починав розкопки Молюхового Бугра учнем 8 класу ще у далекому 1998 р.

Славику довелось важче. Так сталося, що у нього не було напарника в квадраті і він самотужки працював, виконуючи усі роботи. До того ж у його квадраті був виявлений потужний і міцний шар глинистого запливу. Основним інструментом для нього здебільшого була велика підбірна лопата, якою він викидав важку землю у відвал. Але не дивлячись на це, вже в перший день розкопок він знайшов найкращу знахідку дня – дрібнесенький крем’яний скребок доби неоліту.

Тетяна Миколаївна після закінчення експедиції відзначила, що Даша і Славик, не дивлячись на відсутність досвіду, були працьовитими і терплячими, сумлінними і спостережливими, дуже відповідальними копачами, що дозволило їм знайти багато цікавих знахідок неолітичного та енеолітичного періоду – фрагментів кераміки, знарядь із кременю, кварциту, пісковику. У квадраті Даші було виявлено також верхню частину (голову і руки) давнього поховання, нижня частина якого була досліджена ще у 2004 р. в 14 метрах південніше. А в квадраті Славика на рівні сіро-жовтого передматерикового шару було зафіксовано заглиблений господарський об’єкт (велику господарську яму або невелике куренеподібне житло). Отже, обидва учні своєю працею внесли неабиякий внесок в розкопки відомої археологічної пам’ятки Черкащини.

Експедиція складалася не лише з розкопок. Було здійснено цікаву краєзнавчу подорож до сусіднього села Суботів, де юні археологи долучилися до святих місць для кожного українця, до землі й історії, пов’язаної з гетьманом України Богданом Хмельницьким.

Учасники розкопок проживали в наметовому містечку, купалися в Тясмині, готували їжу на вогнищі. грали в настільні ігри (шахи, шашки, нарди, ін.), спілкувалися один з одним. А увечері біля нічного вогнища співали та слухали українські пісні.

В останній день експедиції Даша і Славик разом з іншим учасниками пройшли випробування у квесті-заліку «Польова археологія», отримали нові археологічні імена та були посвячені в археологи, отримавши на згаду фрагменти справжніх грецьких амфор.

Археологічна експедиція, в якій учні закладу брали участь, це не просто праця і відпочинок під час літніх канікул, це – початок майбутньої пошуково-дослідницької діяльності в Малій академії наук України. Тепер Даша і В’ячеслав будуть досліджувати результати розкопок, вивчати обрані теми, готувати науково-дослідницькі роботи для участі у Всеукраїнському конкурсі-захист Малої академії наук України.

Два тижні в експедиції пролетіли за свідченням учасників розкопок дуже швидко. Вони повернулися додому, набувши нових друзів та незабутніх вражень. А ще мають велике бажання взяти участь в наступних експедиціях. Це свідчення вдалого проведеного часу влітку.

У Ковтунах пройшли тенісні змагання Новодмитрівської громади

Коронавірус зашкодив провести змагання з настільного тенісу як масовий захід Новодмитрівської об’єднаної територіальної громади. Хоча організатори потурбувались про умови змагань. Знайшлися й спонсори: керівник СТОВ «Спільне» Валерій Демиденко придбав кубок, медалі та дипломи для переможців, підприємець Олександра Симоненко надала додатковий тенісний стіл, інший підприємець, депутат Новодмитрівської сільської ради Любов Шеремет пригостила учасників солодощами та запашною кавою. Змагання пройшли в дружній атмосфері.

У зв’язку з тим, що на змагання прибули лише три команди з Дмитрівки, Ковтунів та Скориківки, довелось внести зміни в порядок їх проведення. Завдяки цьому одночасно з командним заліком вдалось виявити й найсильніших в особистому заліку. Перемогу серед чоловіків здобули скориківчани: Юрій Скорик в напруженій боротьбі за перше місце переміг свого брата Сергія. Третє місце здобув Строкань Владислав із Мицалівки Серед жінок сильнішою виявилась Строкань Наталія, яка ще не так давно успішно представляла Золотоніщину на шкільних обласних змаганнях, а під час нинішнього турніру її вболівальницею була трирічна дочка.

У командному заліку перше місце здобула команда із Скориківки (Скорик Сергій, Скорик Юрій, Левицька Марія). На другому місці ковтунівська команда (Строкань Владисла, Шерстюк Владислав, Строкань Наталія). Бронзовими призерами стали тенісисти із Дмитрівки (Кім Денис, Молнар Володимир та Василина Юлія). Нагороди переможцям вручила староста сіл Ковтуни та Мицалівка Олена Мірошніченко.

Ковтунівський НВК – повний кавалер нагород Малої академії наук України

19 березня під час зустрічі з керівництвом Новодмитрівської сільської ради в Ковтунівському будинку культури відбулось урочисте вручення нагород переможцям ІІІ етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України минулого 2020 року.

Медалі та нагороди переможцям вручали голова сільської ради Артем Кухаренко та заступник голови Тетяна Гончаренко.

ЗОЛОТУ МЕДАЛЬ, Диплом першого ступеню та ДИПЛОМ ЛАУРЕАТКИ СТИПЕНДІЇ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ від Міністерства освіти і науки України, Національної академії наук України та Національного центру «Мала академія наук України» отримала Наталія Скорик, учениця 10 класу.

СРІБНУ МЕДАЛЬ та Диплом другого ступеня отримав одинадцятикласник Сергій Власенко.

Слід зауважити, що малочисельний Ковтунівський навчально-виховний комплекс установив унікальне досягнення: до минулорічної бронзової медалі додано золоту і срібну. Переможців підготувала Мала Ольга Гаврилівна, заслужений вчитель України.

У зв’язку із карантинними заходами відзначення переможців одного із самих престижних і представницьких учнівських конкурсів проходило на місцевому рівні, проте це не применшує здобутих відзнак. Присутні односельчани мали можливість оцінити подію.

Попереду заключний етап конкурсу 2021 року, на якому у науковому відділенні «Фізики і астрономії» знову Черкащину представлятимуть учні нашого закладу. Бажаємо переможцям нових успіхів! Висловлюємо вдячність працівникам відділу освіти та центру професійного розвитку Новодмитрівської сільської ради за сприяння в участі в конкурсі. Дякуємо науковцям Черкаського національного університету та Черкаського територіального відділення Малої академії наук України за методичну допомогу та довіру. З вами ми йтимемо до нових вершин!

Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників

15 березня 2021 року педагогічна рада розглянула питання вибору підручників для 4 та 8 класів. Відповідно до порядку інформування, зазначаємо своє замовлення в прикріплених файлах.

Останній вірш Тараса Шевченка

Письменницька спадщина Шевченка налічує 2167 творів.

Свій останній вірш Шевченко записав 14 і 15 лютого 1861 р. на звороті й лицьовому боці пробного відбитка офорта автопортрета 1860 р. Після смерті Шевченка автопортрет з автографом був придбаний М. М. Лазаревським на аукціоні, що відбувався 14 травня 1861 р. Від спадкоємців М. М. Лазаревського автопортрет потрапив до В. Прокоф’єва, син якого 1910 р. пропонував придбати його Об’єднаному комітетові по спорудженню пам’ятника Шевченкові в Києві. Після експертизи портрет тоді ж було повернуто власникові. За знятою з автографа копією В. М. Доманицький уточнив дату вірша і текст рядка 41 у виданні: Шевченко Т. Кобзар. — СПб., 1910. — С. 579. Дальша доля автографа протягом довгого часу була невідома. Лише 1947 року він був випадково виявлений і в дуже пошкодженому стані переданий до Державного будинку-музею Т. Г. Шевченка в Києві. З огляду на те, що внаслідок пошкодження автографа багато рядків його нині не прочитуються, виправлення Шевченка в рядках 7 та 9 подаються в розділі «Інші редакції та варіанти » в квадратових дужках за виданням: Шевченко Т. Повне зібрання творів: У 10 томах. — К., 1952. — Т. 2. — С. 502, упорядникам якого, очевидно, ще вдалося ці рядки прочитати.

Цим віршем закінчується «Кобзар», сучасний «Кобзар», бо  вперше він був опублікований  у журналі  «Основа»  (1861. – №5 – С. 3– 5), згодом поданий  у  виданні Володимира Доманицького (СПб., 1910),  а у «Кобзарі», що вийшов  коштом Д. Е. Кожанчикова, надрукований  з певними пропусками.

Останній поетичний твір привернув увагу багатьох дослідників. Вони інтерпретували його в різних контекстах, у зв`язку з темами і мотивами інших поезій. Новоме видання Шевченківської енциклопедії подає всі відомі дані і  версії,  щодо її  змісту, місця і часу створення.

«ЧИ НЕ ПОКИНУТЬ НАМ, НЕБОГО…»

* * *

Чи не покинуть нам, небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нікчемні віршувать,

Та заходиться риштувать

Вози в далекую дорогу,

На той світ, друже мій, до Бога,

Почимчикуєм спочивать.

Втомилися і підтоптались,

І розуму таки набрались,

То й буде з нас! Ходімо спать,

Ходімо в хату спочивать…

Весела хата, щоб ти знала!..

Ой не йдімо, не ходімо,

Рано, друже, рано —

Походимо, посидимо —

На сей світ поглянем…

Поглянемо, моя доле…

Бач, який широкий,

Та високий, та веселий,

Ясний та глибокий…

Походимо ж, моя зоре…

Зійдемо на гору,

Спочинемо, а тим часом

Твої сестри-зорі

Безвічнії попід небом

Попливуть, засяють.

Підождемо ж, моя сестро,

Дружино святая!

Та нескверними устами

Помолимось Богу,

Та й рушимо тихесенько

В далеку дорогу —

Над Летою бездонною

Та каламутною.

Благослови мене, друже,

Славою святою.

А поки те, та се, та оне…

Ходімо просто-навпростець

До Ескулапа на ралець —

Чи не одурить він Харона

І Парку-пряху?.. І тойді,

Поки б химерив мудрий дід,

Творили б, лежа, епопею,

Парили б скрізь понад землею,

Та все б гекзаметри плели,

Та на горище б однесли

Мишам на снідання. А потім

Співали б прозу, та по нотах,

А не як-небудь… Друже мій,

О мій сопутниче святий!

Поки огонь не захолонув,

Ходімо лучче до Харона —

Через Лету бездонную

Та каламутную

Перепливем, перенесем

І славу святую —

Молодую безвічную.

Або цур їй, друже,

І без неї обійдуся —

Та як буду здужать,

То над самим Флегетоном

Або над Стіксом, у раю,

Неначе над Дніпром широким,

В гаю — предвічному гаю,

Поставлю хаточку, садочок

Кругом хатини насажу,

Прилинеш ти у холодочок,

Тебе, мов кралю, посажу.

Дніпро, Україну згадаєм,

Веселі селища в гаях,

Могили-гори на степах —

І веселенько заспіваєм…

.

Лета — за давньогрецькою міфологією, річка забуття в підземному царстві, напившись з якої, душі померлих забували своє земне минуле.

До Ескулапа на ралець… — Тобто з подарунком до лікаря: Ескулап — бог зцілення у давніх римлян; слово поширилося не лише як власне ім’я, а й як загальна назва.

Харон — за давньогрецькою міфологією, перевізник через підземну річку Стікс на межі реального й потойбічного світу.

Парки — за давньоримською міфологією, три богині долі, що пряли й перетинали нитку людського життя.

Гекзаметр — поширений в античності метричний віршовий розмір, що складався з шести дактилічних стоп; гекзаметром написано класичні епічні твори.

Флегетон, Стікс — за давньогрецькою міфологією, річки в підземному царстві, на берегах яких оселялися душі померлих.

.

Джерела: https://cutt.ly/dxdT8lG – Вікіпе́дія — загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія, якою опікується неприбуткова організація «Фонд Вікімедіа».

http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2167.htm«Ізборник» — Першоджерела та інтерпретації — проект електронної бібліотеки давньої української літератури

Погляд в історію школи (з нагоди 150 річниці від дня народження Лесі Українки)

У 1955 році в Ковтунівській школі відбулася подія, про яку говорили не лише в окрузі села Ковтуни. З ініціативи великого шанувальника мистецтва, директора школи Володимира Федоровича Клименка відбулася вистава «Лісова пісня». Клопітка робота учнів та вчителів завершилась великим успіхом, про що писав у газеті «Радянська Золотоніщина» Григорій Аврахов, який був одним із чисельних глядачів незабутнього дійства. Будучи викладачем Черкаського педінституту, він захопився дослідженням творчості Лесі Українки і спеціально приїхав у Ковтуни, щоб познайомитись з творчістю самодіяльного театрального колективу школи. Слід зауважити, що Григорій Герасимович є досить відомим літературознавцем. Він працював у Черкаському педагогічному інституті (1956– 64), останні два роки – деканом філологічного факультету, Протягом 1965–69 – завідуючим кафедрою української літератури, деканом філологічного факультету Ніжинського педінституту. У 1971–73 працював проректором Київського інституту культури. За передачу до Чехословаччини фотокопії праці І. Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» був звільнений з посади із забороною працювати у ВНЗах, друкуватися. Було відхилено вже рекомендовану до захисту його докторську дисертацію про творчість Лесі Українки.

У статті «З досвіду роботи масових гуртків Ковтунівської середньої школи» Григорій Аврахов писав:

«Учбові заклади нашої країни покликані виховувати свідомих, культурних, всебічно розвинених будівників комуністичного суспільства. В здійсненні цього відповідального завдання велику роль відіграє правильно налагоджена робота масових шкільних гуртків-літературного, драматичного, хорового та інших. Тут учні вчаться розуміти, любити і творити прекрасне, в них розвивається нахил до літератури, живопису, музики та інших видів мистецтва.

Досвід роботи масових гуртків Ковтунівської середньої школи вартий великої уваги. Перш за все слід відзначити те, що тут продумано складається план роботи гуртків, який обговорюється на засіданні художньої ради школи всіма керівниками гуртків та затверджується дирекцією школи.

Літературні вечори, які організовуються в школі, заздалегідь готуються об’єднаними зусиллями кількох гуртків. Так, наприклад, на початку цього навчального року було ухвалено взяти основною темою роботи масових гуртків життєвий і творчий шлях видатної української поетеси Лесі Українки. Крім суто специфічних питань в роботі гуртків, літературний гурток, наприклад, заслуховував і обговорював доповіді про життя і творчість Лесі Українки; драматичний гурток вивчив сценічну історію її п’єс та ознайомився з матеріалами про виставу «Лісової пісні» на сцені театру ім. Заньковецької; хоровий вивчив матеріали про те, як поетеса збирала та обробляла народні пісні. Таким чином, кожен гурток мав прийняти певну участь у підготовці і проведенні літературного вечора, присвяченого Лесі Українці.

Проте підготовка вечора не була самоціллю. На першому місці завжди стояли питання навчально-виховні. Члени літературного гуртка відбирали твори для декламації, складали літературний монтаж. Члени гуртка «Умілі руки» готували декорацію, – драматичного-уривки з твору поетеси «Лісова пісня».

В один із днів, коли підготовка була закінчена, на відкриття літературного вечора зібралися учні старших класів школи. Перше відділення вечора складав широкий літературний монтаж, в якому були органічно пов’язані пісні і художнє читання. Потім драматичний гурток показав постановку II дії та фінальної сцени п’єси «Лісова пісня». Під керівництвом директора школи т. Клименка гуртківцями було знайдено правильний шлях до розв’язання відповідального завдання. І в своєму спрямуванні, і в трактовці головних образів драми учнівська постановка була вірна авторському задуму.

Добре зіграли свої ролі учні 10 класу Софія Костогриз (Мавка), Алла Тесля (Килина), Анатолій Тараненко (Лукаш) та Ольга Свояк (мати Лукаша). Не можна не сказати про користь такого вечора. В процесі роботи над цією темою учні 9-10 класів зрозуміли багато цінних позитивних рис героїв п’єси, глибше вивчили творчість Лесі Українки, і, нарешті, постановка в цілому мала велике виховне значення для всіх учнів і була кращим підсумком роботи гуртків художньої самодіяльності в школі.»

Ковтунівський НВК має трьох призерів обласного етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України

Перші місця зайняли Власенко Сергій у секції «Аерофізика та космічні дослідження» та Скорик Наталія у секції «Астрономія та астрофізика». Друге місце зайняв Мірошніченко Дмитро (секція «Археологія»).

Призери обласного етапу із своїми наставниками

Тимошенко Євгенія серед призерів обласного конкурсу

Відповідно до Указу Президента України № 31/2020 від 30.01.20 року «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні» та з метою застосування сучасних технологій навчання математики, підвищення мотивації школярів до вивчення математики та її застосування в житті, популяризації математичної освіти, комунальний навчальний заклад «Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради» з 08 до 12 лютого 2021 року провів фестиваль математичних ідей. У рамках фестивалю для учнів 7-9 класів відбувся математичний веб-квест «Любов на п’яти континентах».

Учениця 7 класу Тимошенко Євгенія завоювала Диплом 2 ступеня.

Погода